головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Як тебе не любити, слово рідне моє (Післямова до посібника з українознавства "Слово" авторів Поклад П., Кононенка М.)
Автор: Охріменко Світлана
учитель української мови і літератури ліцею № 142, м. Київ

Як тебе не любити, слово рідне моє (Післямова до посібника з українознавства "Слово" авторів Поклад П., Кононенка М.)

Коли до моїх рук потрапив посібник з українознавства "Слово", я з неабиякою цікавістю стала переглядати це видання. Здавалось би, ну що нового можна писати про українознавство? На сьогоднішній день існує чимало видань таких авторів, як С.Єфремов, Вас.Скуратівський, П.Кононенко, Г.Дмитренко, О.Воропай, які тією чи іншою мірою знайомлять читача з побутом, культурою і життям українського суспільства, але розраховані переважно на дорослу людину. Слід зазначити, що посібник "Слово" розрахований на маленького читача, учня, коли формується світогляд майбутнього громадянина, тому на авторів лягла подвійна відповідальність за свою роботу.
Гортаючи сторінку за сторінкою, переконуєшся в тому, наскільки вдало, уміло, цікаво підібраний матеріал за підтемами, об'єднаний однією темою і головною думкою: чим для нас, українців, є рідне слово, його важлива роль у нашому житті, що, по суті, нас вирізняє серед інших народів світу.
Посібник складається з 14 розділів. Кожний розділ пересипаний перлинами народної мудрості: прислів'ями, приказками та загадками, які так неоціненні у вихованні. Використані кращі зразки календарно-обрядової поезії, які ніби промовляють до нас, вказуючи на магічний вплив українського слова і на природу також. Запитання і завдання підібрані так, що залучають до роботи розум, а як наслідок, породжуються думки, прокидається свідомість. Формуються поняття, переконання, які дитина пронесе через усе своє життя. Автори широко використовують висловлювання всесвітньовідомих учених, письменників, філософів, державних діячів як минувшини, так і сучасності, що, безумовно, підвищує рівень обізнаності, сприяє накопиченню і збагаченню знань у певній галузі та впливає на інтелектуальний розвиток особистості.
Дуже цікавий матеріал інформативного характеру, а саме: про українські звичаї, традиції, обереги, святині. Деякі можуть стати корисними в повсякденному житті і побуті, тим самим даючи змогу читачам насправді відчути себе українцями. Зачаровують прекрасно підібрані сторінки життя і творчості славетної української народної художниці Катерини Білокур. Це спроба розгадати чарівний світ цієї жінки-митця, який органічно доповнюється ілюстраціями її картин.
Працюючи з цією книжкою, можна не тільки давати поживу своєму розуму і душі, а й активно відпочивати, звертаючись до рубрики "Ігри". А як не згадати притаманне українцям почуття гумору, що давало можливість підбадьорювати І веселити себе. Автори і на це звернули увагу, друкуючи анекдоти і жарти. Захоплюючою є рубрика Подорожуємо країною слова", де читач в Ігровій формі може застосувати свої знання і проявити ерудицію, розгадуючи кросворд.
Автори намагаються допомогти учням початкових класів збагатити їхній словниковий запас як власне українських слів, так і запозичених з інших мов, що широко вживаються в нашому мовленні. Доречно зазначити, що робота зі словником виховує уважність, спостережливість, шанобливе ставлення до слова.
Вдало підібрані також відомості в історичній довідці, де доступно і зрозуміло подано відповідь на питання, яке ставив ще наш поет-пророк Тарас Шевченко: хто ми? Чиї сини? Яких батьків?
На сторінках посібника є багато завдань, які виховують патріотизм наших школярів, діти переймаються гордістю і шаною до своїх пращурів, усвідомлюючи, що вони є їхніми нащадками.
На цікавих оповіданнях, казках, піснях закладаються підвалини знань учнів з питань українського фольклору, етикету, книгодрукування, мови серед інших мов світу; знайомляться з набутками діаспори.
Так, наприклад, у розділі "У мові – пам'ять народу. Мова – код і паспорт нації" в рубриці "пам'ятаймо слова" наводяться приклади слів Княжої доби, сучасної доби. Слід зазначити, що поданим матеріалом закладаються основи глибшого вивчення теми "Лексика" за державною програмою з української мови для 6 класу загальноосвітніх шкіл. Учні, вивчаючи лексику і фразеологію, засвоюють, що слова відповідної доби називаються застарілими, а конкретніше – історизмами. А нові слова, які з'являються в побуті з приходом нових явищ, речей, що відбивають сучасність (новочасність), називаються неологізмами. А діалектизми – це – слова певного регіону чи місцевості, якими користуються його мешканці.
3 розділу Багатст...


Звернутися до повного тексту статті  |  Звернутися до версії для друку
Оцінка змісту статті:
Ваша суспільна належність:
Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet