головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
23.01.2014 - Розділ ІV. Мова і майбутнє України №2(47) 2013

Зміст розділу ІV:

Пономаренко А. Мовно-історичний турнір (дидактична гра в стилі living history для учнів 7 класів)

Гулай А. Історичний контент навчально-методичних матеріалів з української мови в часописі "Дивослово"

Карпенко Г. Формування нової української терміно-системи логістики

МОВНО-ІСТОРИЧНИЙ ТУРНІР (ДИДАКТИЧНА ГРА В СТИЛІ LIVING HISTORY ДЛЯ УЧНІВ 7 КЛАСІВ).

Ангеліна ПОНОМАРЕНКО кандидат філологічних наук, завідувач відділу української філології ННДІУВІ

Мета позакласного заходу: актуалізація та поглиблення знань з української мови та історії України, здобутих учнями протягом навчального року; формування вмінь і навичок застосування засвоєної інформації на практиці; виховання поваги до рідного слова та історичного минулого нашої держави.

Орієнтовна кількість учасників турніру – 10–12 учнів у кожній команді.

До складу журі пропонується залучити вчителів-словесників, істориків, представників адміністрації навчального закладу (за згодою).

Журі синхронно оцінює виступи команд, «писарі» (спеціально визначені 2 учні) фіксують результати на «пергаменті».

Назви інтелектуальних «батлів» і театралізованих «джолі брейк» , правила та теоретичний матеріал демонструються у вигляді мультимедійної презентації через проектор.

Кожне турнірне випробування супроводжує звучання давньої української інструментальної музики.

ПЕРЕБІГ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ

Вступне слово модератора позакласного заходу про мету мовно-історичного турніру.

Обрання і представлення журі.

Посвята. З давніх-давен українці вірили у магічну силу імені. Обираючи ім’я для своєї дитини, батьки прагнули наділити її певними якостями, «запрограмувати» їй щасливу долю, уберегти від злих сил. Прийняття християнства змінило пано¬раму українських антропонімів, та відгомін стародавніх часів і нині чуємо в іменах Володимир (володар світу), Людмила (людям мила), Святослав (свята слава), Любомир (любов і мир) тощо. А козаки на Запорізькій Січі славилися гумором та дотепністю в обранні характерного прізвиська новоприбулому товаришу…

Ми сьогодні матимемо унікальну нагоду з’ясувати, чи вплине магія прадавніх імен на учасників мовно-історичного турніру. А допоможе у цьому «чарівна скринька», яка подарує їм на час інтелектуального поєдинку нові імена.

(Представники команд по черзі вибирають із «чарівної скриньки» заздалегідь підготовані бейджики із давніми слов’янськими іменами, дівчаткам також вручають стрічки).

Батл 1. Майстерність драгомана

Драгоман – тлумач, посол, перекладач. Слово походить з арабської мови, вживається з XII ст. і запозичене з ділового лексикону часів імперії Великого Війська Степового і Османської імперії, вживалося в діловодстві Війська Запорізького, держави Війська Запорізького (Гетьманщини), Російської імперії тощо.

У цьому випробуванні команди мають пояснити значення імен суперників. Пропонуються аркуші з переліком імен і 3 хвилини на обговорення. Потім кожна команда представляє «драгомана», який тлумачитиме імена. Кожна правильна відповідь – 1 бал.

Зразки тлумачень

Імена дівчат

БЛАГОВІСТА – яка несе благу вість.

ВЕСЕЛКА – яка несе радість.

ДЗВІНКА – гомінлива, дзвінка, весела.

ЗАБАВА – насолода, утіха.

КРАСИМИРА – яка прикрашає світ, «краса усього світу».

ЛЮБАВА – «любов», вершина тріади Віра-Надія-Любов.

ОГНЯНА – оберігає від вогню; повелителька вогню.

РОСАВА – росяна, свіжа, освячена ранковою росою.

СОНЦЕСЛАВА – яка славить сонце, прославлена сонцем.

СИНЬООКА – дівчина з синіми очима.

ЩАСТИМИЛА – щаслива і мила.

ЯСНОДАРА – дарунок світла.

Імена хлопців

БОГОДАР – дарований Богом.

ВЕЛИЧАР – величний визволитель.

ГОРДОМИСЛ – гордий думками.

ДОБРИСВІТ – який несе добро у світ.

ЗЛАТОМИР – золотий мир.

КУЙБІДА – той, що «скував» (подолав) біду.

ЛЮБОМУДР – любить мудрість.

НЕМИР – неспокійний, шумливий.

РОДОСЛАВ – славить рід.

СВІТОЗАР – так називали народжених на світанку – «світанкова зоря».

ТВОРИСЛАВ – той, хто творить славу.

ЯСНОЛИК – людина зі світлим (ясним) обличчям, подобою святого.

Джолі брейк 1. Грація

Обрані від кожної команди гравці несуть на голові без допомоги рук підручник з української мови на визначену відстань, намагаючись перегнати суперника. Програє та команда, чий представник першим не втримає книгу.

Переможець отримує 1 бал.

Батл 2. Хронолітак

Обрані жеребкуванням представники команд згортають по 3 паперові «хронолітачки» (на кожному з них написано історизм), кидають їх учасникові команди-суперника, який має пояснити значення слова на позначення певної історичної реалії. Один учасник відповідає 1 раз.

Кожна правильна відповідь – 1 бал.

Історизми– різновид застарілих слів, що вийшли з активного словника у зв’язку із зникненням понять, предметів, явищ, які вони позначали.

Завдання: дитинець; галера; корогва; супліка; личак; кіш.

Довідка

Дитинець – центральна укріплена частина міста.

Галера – старовинне вітрильне багатовеслове військове судно.

Корогва – прапор.

Супліка – письмова скарга або заява.

Личак – плетене з лика чи іншого матеріалу селянське взуття, яке носили, прив’язуючи до ноги мотузками.

Кіш – військовий табір; місцеперебування запорізьких козаків.

Джолі брейк 2. Скоморохи

Обрані від кожної команди гравці намагатимуться за допомогою міміки, жестів та танцювальних рухів відтворити зміст жартівливої пісні на історичну тематику. Пісня звучить двічі: перший раз – прослуховування; другий раз – синхронна звучанню «гра акторів». Журі оцінює, виступ якого гравця був яскравішим і дотепнішим. Переможець отримує 1 бал.

Батл 3. Реставрація пошкодженого історичного тексту

Представники команд отримують плакати із фрагментами історичних текстів з пропущеними словами, окремо надаються конверти із набором слів, які потрібно «реставрувати» (вклеїти) в тексті. Перемагає команда, яка виконає завдання швидко і без помилок. Реставрований текст потрібно зачитати.

Фрагменти «Літопису Руського» (за Іпатським списком / переклав Л. Махновець)

Заповіт Ярослава Мудрого своїм синам

«Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного ………. і одної ……….. І якщо будете ви в ………… межи собою, то й Бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ………….. жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що надбали вони ……………. великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно».

Слова для «реставрації»: отця, матері, любові, ненависті, трудом.

Повчання Володимира Мономаха своїм дітям

«Старих шануйте, як …………….., а молодих – як ……………….. У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться. Не покладайтесь ні на тивуна, ні на отрока, щоби не посміялися ті, які приходять до вас, ні з дому вашого, ні з обіду вашого.

На війну вийшовши, не лінуйтеся, ………………………. на воєвод. Ні питтю, ні їді не потурайте, ні спанню. ……………………… одвідайте, за мерцем ідіте, тому що всі ми смертні єсмо. І ……………… не миніть, не привітавши, добре слово йому подайте».

Слова для «реставрації»: отця, братів, не покладайтеся, недужого, чоловіка.

Переможець отримує 2 бали.

Джолі брейк 3. Воїн-звір

Обрані від кожної команди гравці мають якомога швидше одягнути «обладунки» воїна-вовка і воїна-ведмедя.

Переможець отримує 1 бал.

Батл 4. Звільнення бранців

З кожної команди «монголо-татари» (заздалегідь визначені і проінструктовані учні) беруть у полон 5 учасників. Полонених можна «викупити» за специфічну «валюту» – прийменники і сполучники. Кожна команда зі свого складу обирає «посла»; модератор турніру визначає «валюту» для кожної з команд; гравці отримують конверти з переплутаними картками зі сполучниками, прийменниками, частками і 2 хвилини на роздуми. Потім за кожну правильну відповідь «монголо-татари» звільняють одного «бранця», а журі зараховує команді 1 бал. «Невикуплені» гравці далі участі в турнірі не беруть.

Завдання

Прийменники: задля, поміж, відповідно до, від, при, з-посеред, навколо.

Сполучники: проте, і, щоб, тому що, неначе, або, однак.

Частки: хіба, саме, невже, це, ані, таки, ось.

Джолі брейк 4. Тайнопис

Обрані гравці від кожної команди протягом 1 хвилини дивляться на зображення давнього українського символу на презентації, потім із зав’язаними очима намагаються якомога точніше намалювати його на папері за визначений час.

ТайнуписЗавдання

Ала́тир-камінь – у творах давньоруської книжності і східнослов’янських замовляннях священний камінь, розташований у Центрі Світу, «всім каменям батько». У народних замовляннях фіксується: «Під тим каменем схована сила могутня, і тій силі кінця немає», «Хто камінь-алатир зітре, той мій заговір пересилить».

Батл 5. Аукціон

Учасник може «придбати» на аукціоні для своєї команди 1, 2 або 3 бали за правильну відповідь. На столі розкладено конверти з питаннями на 1, 2 і 3 бали.

Гравець сам обирає конверт певної «цінності».

Один учасник відповідає 1 раз, кожна команда має право лише по одному разу взяти одно-, дво- і трибальний конверти.

Питання на 1 бал

Пояснити лексичне значення слів лікувати і лічити.

Пояснити лексичне значення слів освітлений і освічений.

Питання на 2 бали

Пояснити значення фразеологізмів вийти сухим із води, зуби з’їсти (на чомусь).

Пояснити значення фразеологізмів сім п’ятниць на тиждень, ведмідь на вухо наступив.

Питання на 3 бали

Пояснити значення термінів тріумвірат, династія.

Довідка

Тріумвірат – правління трьох осіб.

Династія – низка правителів одного й того самого роду, котрі змінюють один одного за правом успадкування влади.

Пояснити значення термінів канонізація, васал.

Довідка

Канонізація – зарахування до лику святих.

Васал – феодал, котрий одержував землю від сеньйора і залежав від нього.

Підсумки мовно-історичного турніру

Журі оголошує результати турніру; відбувається нагородження учасників позакласного заходу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. Рідна мова: Підруч. для 7 класу. – К.: Грамота, 2007. – 296 с.

2. Смолій В.А., Степанков В.С. Історія України: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2007. – 224 с.

3. Жайворонок В.В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. – К.: Довіра, 2006. – 703 с.

4. Заболотний О. Мовознавчі турніри // Дивослово. – 2003. – №2. – С. 46–51.

5. Осадча І. Ігрові елементи: цікаво й корисно // Дивослово. – 2003. – №9. – С. 41–43.

6. Івануса Г. Про вивчення навчального курсу «Вступ до історії» (5 клас) //

Педагогічна думка. – 2005. – №3. – С. 6–9.

ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕНТ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ЧАСОПИСІ «ДИВОСЛОВО»

Альона ГУЛАЙ молодший науковий співробітник відділу української філології ННДІУВІ

Анотація. У статті розглянутоінформаційне наповнення науково-методичного журналу «Дивослово». Зроблено спробу проаналізувати історичний контент на прикладі навчально-методичних матеріалів з української мови. Досліджено статті рубрик «Методика викладання української мови й літератури». Опрацьований матеріал поділено на групи: розробки уроків, методичні рекомендації для вчителів-словесників, позакласні заходи. Застосовано статистичний аналіз у вивченні історичного контенту навчально-методичних комплектів з української мови у журналі «Дивослово». Обґрунтовується висновок про важливість використання навчальних матеріалів історичного контенту на уроках з української мови для всебічного розвитку особистості.

Ключові слова: науково-методичний журнал «Дивослово», історичний контент, методика викладання української мови, українознавство, рубрика, урок, освіта, мовна особистість.

Для сучасного вчителя-словесника важливим є вивчення і застосування у своїй професійній діяльності різного роду навчально-методичних матеріалів (розробок уроків, збірників вправ, методичних рекомендацій, матеріалів позакласних заходів, факультативів тощо). Це зумовлено тим, що традиція передавання досвіду старшого покоління педагогів молодшій генерації залишається актуальною для оновлення освітніх процесів.

Актуальність дослідження репрезентації історичного контенту в матеріалах часопису полягає у необхідності забезпечення навчально-методичного комплекту, який формуватиме в учнів цілісне уявлення про Україну та світове українство. Своє бачення вивчення підходів до аналізу історичного контенту в навчально-методичних комплектах з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів і необхідність його дослідження у сучасній освітній парадигмі першими виклали у своїх працях С. Єрмоленко та А.Пономаренко [5,9].

Мета даної роботи – вивчити історичний контент у навчально-методичних матеріалах журналу «Дивослово», визначити засоби його реалізації, з’ясувати освітньо-виховне значення історичного компонента у формуванні мовної особистості учня.

Для моніторингу було обрано дванадцять номерів часопису «Дивослово».

Науково-методичний журнал «Дивослово» (до 1993 р. «Українська мова і література в школі») має виразний методичний характер, але водночас відіграє важливу роль у формуванні світогляду значної частини українського суспільства. Це джерело світоглядних орієнтацій учителів багатьох поколінь. Часопис започаткований у 1951 р. як двомісячники «Українська мова в школі» та «Література в школі»; у 1963 р. їх об’єднано під загальною назвою «Українська мова і література в школі». З 1994 р. журнал отримав назву «Дивослово». Видання відображає реальний стан функціонування мови; формує уявлення про українську мову як рідну, розвиває мотивацію її вивчення; подає навчально-методичні рекомендації. «Дивослово» орієнтує вчителів на виховання україномовної особистості, яка здатна самостійно мовно-культурно ідентифікувати себе.

Часопис складається з трьох незмінних розділів: «Методика викладання мови й літератури», «Мовознавство», «Літературознавство і компаративістика». У ньому публікуються матеріали з актуальних питань мовознавства і літературознавства, методики викладання української мови й літератури, методичні рекомендації, розробки уроків, а також матеріали олімпіад, конкурсів, сценарії виховних і гурткових заходів, рецензії на науково-популярні й методичні книги.

Цінність змістового наповнення журналу полягає в популяризації новітніх педагогічних технологій, узагальненні передового педагогічного досвіду, зокрема, представлено методичні розробки таких відомих методистів-практиків, як Л. Варзацька, В. Задорожний, Г.Клочек, Л. Мацько, Г. Токмань та ін.

За нашими підрахунками, навчально-методичні матеріали з української мови становлять 45%, з літератури – 65%.

Для зручності опрацювання матеріал класифікуємо на три групи:

1) розробки уроків;

2) методичні рекомендації для вчителів-словесників;

3) позакласні заходи (гурткова, виховна робота).

Більшу частину змістового наповнення журналу (50%) становлять розробки уроків для учнів 7–11 класів, які розміщені у рубриках «Особистісно зорієнтоване навчання», «Дидактична скарбничка», «Компетентністне навчання», «Презентація навчального закладу», «Робітня вчителя-словесника».

Історичний контент найбільше представлений у розробках уроків журналу. При цьому відомості з історії в навчально-методичних матеріалах часопису розглядаємо в широкому значенні: не лише як історичну інформацію (події, постаті, епохи), а й беремо до уваги висвітлені факти з історії культури, літератури, мови, мистецтва тощо.

Дослідження статей журналу, у яких подано розробки уроків, дають можливість стверджувати про широкий контекст історичних матеріалів. Наприклад, уроки С. Байдусь, Т. Музиченко-Мельник, Є. Романюк, Т.Шеремета [3,10] та ін. пропонують комплекс вправ, зміст яких відображає відомості з усної народної творчості та історії української мови. Також залучено літературознавчі матеріали, що представляють періоди літератури XIX ст. (творчість В. Забіли, А. Чужбинського, Т.Шевченка) та XXст. (період «шістдесятництва»).

Домінує інформація з історії України в уроках С. Байдусь та Л.Хижкіної, Н. Дуняшенко. Автори подають вправи, зміст яких відображає відомості з історії козаччини (кобзар, Іван Сірко, Мазепа), з історії українських міст і областей (краї Донеччини, Закарпаття), з історії українських річок (Південний Буг, Дніпро). Використання на уроках української мови статей С. Байдусь та Л. Хижкіної допоможе вчителю застосовувати інтегративний підхід для актуалізації знань учнів з історії української держави.

Історичний контент в деяких статтях журналу представлений як історія літературного процесу. Відомо, історія нашого народу неможлива без сторінки української літератури. Залучення літературознавчого матеріалу в навчально-методичних комплектах часопису зумовлено важливістю вивчення ідеотворчих постатей, що стали культурними патернами українців у світовому літературознавстві. По-новому відкрити для себе постаті Т. Шевченка та В. Стуса учням допоможе матеріал уроку Т. Шеремета. Автор статті запропонував концепцію уроку, завдання якої полягає у вивченні теми «Односкладне речення» на прикладі творів українських письменників. Вивчити і зрозуміти історію свого народу неможливо без знання усної народної творчості. Автори уроків Н. Гончарук і С. Коваленко подають комплекс навчально-методичних розробок, які побудовані на матеріалах фольклору (прислів’я, приказки). Цінність таких уроків у тому, що учні, вивчаючи усну народну творчість, долучатимуться до українознавчої традиції свого народу, звичаїв, побуту давніх і сучасних українців.

Звичайно, навчально-методичний журнал «Дивослово» побудований за іншим принципом, ніж підручники з української мови. Проте інформаційне наповнення видання допоможе виокремити для вчителів певний комплекс матеріалів з обраної теми і поєднати підручниковий матеріал з матеріалом часопису. У цьому і полягає актуальність такого виду навчально-методичних матеріалів для вчителів-словесників.

Педагог, який намагається розширити матеріал уроку, використати різні підходи до вивчення однієї і тієї ж теми, застосовуватиме інтегративний підхід на уроках української мови, досягне бажаних і перспективних результатів у роботі з учнями. На допомогу вчителю у журналі «Дивослово» подані окремі інтегративні уроки. Одним із таких є урок С. Коваленка і О. Козової «У писанці життя й надія воскресає». Новаторство й актуальність скомпонованих завдань полягають у залученні соціокультурної теми на уроці з української мови. Учні матимуть змогу вивчити нову тему «Стилістичне забарвлення значущих частин слова: префіксів і суфіксів» та ознайомитися з українською традицією писанкарства.

У розглянутому уроці доречно підібраний ілюстративний матеріал: картина із зображенням колективу українських дівчат-майстринь, які демонструють майстерність розпису писанки. Учні також матимуть змогу ознайомитися з ілюстрацією фотомалюнків писанок на Львівщині і на о. Хортиця та з Музеєм писанки в Івано-Франківську. Отже, комплекс вправ С. Коваленка та О. Козової репрезентує історичний контент, а саме представляє формування культурних традицій давнини і сучасності. У даному разі важливо також наголосити на актуальності ознайомлення учнів не просто з традицією писанкарства, її становленням і розвитком, а й майстерністю писанкарства. Ще одним важливим аспектом уроку є комплекс вправ, що ознайомлює учнів з поезією, присвяченою темі писанкарства у творчості М. Стельмаха та В.Крищенка.

Розглянуті навчально-методичні матеріали із залученням історичного контенту підтверджують свою важливість для навчально-виховного процесу в сучасній парадигмі освіти.

О. Дрик пропонує розробку уроку «Мій життєвий вибір» у культурному контексті, а саме ознайомлення учнів із життям і творчістю талановитих людей в історії людства (Леонардо да Вінчі, І. Марчук) [5, 10]. Такий підхід до вивчення нового матеріалу допоможе учням збагатити уявлення про твори мистецтва, культуру свого народу, формувати світоглядні засади випускника школи.

Отже, комплексний матеріал розробок уроків представляє історичний контент у широкому значенні. Історичний матеріал у вправах і завданнях до уроків допоможе учням у засвоєнні інформації з історії України. Його використання у навчально-методичних комплектах з української мови є доцільним і необхідним матеріалом для формування мовної особистості IIIтисячоліття.

А.Пономаренко зазначає, що історичний контент – це сегмент українознавчого змісту підручників з української мови, оскільки формує цілісне уявлення про Україну та світове українство [9, 109]. Історичний контент у журналі «Дивослово» – це перспективний підхід до виховання мовно-культурної особистості на уроках української мови.

Отже, досліджений контент у навчально-методичних матеріалах журналу, а саме розробки уроків.

Група матеріалів «Методичні рекомендації для вчителів-словесників» розміщена у рубриках «Робітня вчителя-словесника», «Дидактична скарбничка» та «Науковець – практикові».

Стаття В. Бабак подає рекомендації письмового відгуку на твір мистецтва.

Історичний контент представлений як спроба долучитися до вивчення творчості народної художниці М. Приймаченко у контексті українського живопису. Як ілюстративний матеріал розміщено на сторінках журналу малюнки художниці: «Соняшник життя», «Дикий чаклун», «Квіти».

Розроблені методичні рекомендації В. Бабак можуть слугувати вказівкою для вчителів-словесників під час вивчення художньої творчості автора названих композицій та його значення у культурній традиції малярства.

Про виховання мовно-культурної особистості йдеться у статті «Пересопницьке Євангеліє – національна святиня українців» Л.Марушкевич. Історичний контент тут заприявлений як комплексний підхід до вивчення давніх священних текстів української мови, які представляють історичні корені української духовності.

Наведені відомості з історії становлення письменства Київської Русі та середньовіччя сприяють актуалізації та поглибленню знань учнів про духовні витоки українців та становлення писемної традиції (на прикладі пам’яток: «Пересопницьке Євангеліє», «Лексикон» Памви Беринди, «Граматика словенська» Мелетія Смотрицького). Використання саме таких матеріалів історичного контенту у межах сучасного освітнього стандарту зумовлене необхідністю вивчення історії України учнями шкіл та належного відкоментовування учителями української мови, літератури, історії.

Виховання мовної особистості у загальноосвітніх навчальних закладах залежить від різних видів здійснюваної роботи вчителів з учнями. Майстерність педагогічного спілкування – важлива умова формування саме мовно-культурної індивідуальності з національним світоглядом. Позакласні заходи, гурткові роботи чи не найбільше сприяють цьому.

Навчально-методичні матеріали журналу «Дивослово» пропонують учителям-словесникам такого роду дидактичну роботу. На позакласних заходах актуалізується залучення матеріалів з історії свого та інших народів, українознавчі матеріали, що сприяють вихованню мовної особистості. Такі види матеріалів розміщені у рубриках журналу «Позакласна робота» та «Гурткова робота». Стаття О. Алексєєвої «Наша мова – мова вічної землі, наше слово – слово вічного народу!» присвячена темі української писемності та мови. Авторка розробила сценарій вечора-конкурсу для старшокласників, головною метою якого є актуалізація знань учнів про історію українського письменства. Історичний контент виховного заходу представлений як історія українського письменства в іменах Лесі Українки, І. Франка, В. Стуса, Ліни Костенко та ін., які своєю творчістю утверджували право на існування української мови та національних витоків нашого народу.

Проведення заходів, матеріали яких побудовані на історичних відомостях та українознавчому контенті, а також апробація такого роду дидактичних розробок є необхідною умовою для розвитку перспективи освітніх процесів і впровадження інтегративних підходів на уроках з української мови та позакласних заходах. Перспективність використання методичних матеріалів журналу «Дивослово» у навчальному процесі пояснюється ще й тим, що часопис пропонує на позакласних заходах вивчення особистостей, які мають значення для українців. Цікавою і потрібною для вчителя-словесника є стаття І. Павлів про національного Героя України В’ячеслава Чорновола («Провісник духовної свободи»). Матеріал статті побудований за таким принципом, що ознайомлення учнів-старшокласників із життєвим шляхом В. Чорновола тісно пов’язане з історичними періодами української держави (від Великої Вітчизняної війни і до періоду «перебудови»). Вивчення значущої постаті в контексті доби – один з основних шляхів розуміння й усвідомлення учнями доленосних періодів українського світу.

Отже, історичний контент у навчально-методичних розробках журналу «Дивослово» (позакласні заходи, гурткова робота) представлений такими видами матеріалів:

1) історія української мови;

2) історія українського письменства;

3) націєтворчі постаті в історії України.

Нове покоління навчально-методичних матеріалів з української мови орієнтоване на формування в учнів знань своєї історії та українознавчої традиції народу. Навчальний матеріал часопису спрямований на те, щоб конкретизувати у школярів уявлення про рідну землю та свій народ.

Системні явища мови дописувачі журналу пропонують вивчати на прикладах розроблених завдань і вправ із залученням відомостей з історії України. Отже, уявлення учнів формуються під впливом безпосереднього сприймання інформації про культуру і мистецтво, літературу і мову українського народу. Таке сприйняття містить емоційну домінанту, що виражає ставлення особистості до певних історичних реалій.

Зрозуміло, використання історичного контенту у навчально-методичних комплектах з української мови – надзвичайно актуальний підхід до формування світогляду школярів, цілісного уявлення про історію держави, культури, мистецтва. Історичний матеріал, який по-різному представлений у журналі «Дивослово», доповнює на уроках мови інформацію про відомі постаті України, зокрема державних діячів, письменників, художників, що позитивно позначається на патріотичних настроях молодого покоління.

ЛІТЕРАТУРА

1.Алексєєва О. «Наша мова – мова вічної землі, наше слово – слово вічного народу!»: Сценарій вечора-конкурсу для старшокласників // Дивослово. – 2012. – № 11. – С.14 – 17.

2. Бабак В. Дивосвіт Марії Приймаченко // Дивослово. – 2012. – № 6. – С. 18–21.

3. Байдусь С. Словосполучення як одиниця синтаксису (Урок в 11 класі) // Дивослово. – 2012. – № 1. – С. 2–3.

4.Дрик О. «Мій життєвий вибір». Інтегрований урок мови і мовлення в 11 класі // Дивослово. – 2012. – № 7. – С. 10–12.

5. Єрмоленко С. Мета мовної освіти – навчити думати, говорити, творити // Українознавство. – 2006. – № 3. – С. 158–165.

6. Єрмоленко С., Мацько Л. Навчально-виховна концепція вивчення української (державної) мови. – К.: Інститут українознавства, 1993. – 16 с.

7.Коваленко В., Козакова О., Хижкіна Л. У писанці життя й надія воскреса // Дивослово. – 2012. – № 4. – С. 7–12.

8. Марушкевич Л. Пересопницьке Євангеліє – національна святиня українців // Дивослово. – 2012. – № 2. – С.13–15.

9. Пономаренко А. Репрезентація історичного контенту в підручниках з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів: підходи до аналізу // Українознавство. – 2012. – № 1. – С. 108–110.

10. Романюк Є. Завдання з культури мовлення: слововживання // Дивослово. – 2012. – № 1. – С. 12–15.

11. Словник-довідник з української лінгводидактики / За ред. Пентилюк М. – К., 2003.

12. Шляхова В. Українознавче наповнення нового покоління підручників рідної мови // Українознавство. – 2008. – № 4. – С. 170–173.

Алена Гулай Исторический контент учебно-методических материалов по украинскому языку в журнале «Дивослово»

Аннотация. В статье рассмотрено информационное наполнение научно-методического журнала «Дивослово». Сделана попытка проанализировать исторический контент на примере учебно-методических материалов по украинскому языку. Исследованы статьи рубрик «Методика преподавания украинского языка и литературы». Обработанный материал разбит на группы: разработки уроков, методические рекомендации для учителей-словесников, внеклассные мероприятия. Применен статистический анализ при изучении исторического контента учебно-методических комплектов по украинскому языку в журнале «Дивослово». Обосновывается вывод о важности использования учебных материалов исторического контента на уроках украинского языка для всестороннего развития личности.

Ключевые слова: научно-методический журнал «Дивослово», исторический контент, методика преподавания украинского языка, украинознавство, рубрика, урок, образование, языковая личность.

Al’ona Gulai

Ukrainian language educational-methodological historical content in periodical «Dyvoslovo»

Annotation. The article views informative filling of scientific-methodological periodical «Dyvoslovo». AN attempt is made to analyze historical content on the example of Ukrainian language educational-methodological materials. Articles of «Ukrainian language and literature teaching methodology» rubric are researched. Finalized material is divided into such groups: lessons elaboration, methodological recommendations for language teachers, out-of-school activities. Statistic analysis is applied in the study of Ukrainian language educational-methodological historical content in «Dyvoslovo» magazine. Conclusion is proved about the importance of historical content materials usage during the Ukrainian language lessons for universal development of a personality. Key words: scientific-methodological periodical «Dyvoslovo», historical content, Ukrainian language teaching methodology, Ukrainian studies, rubric, lesson, education, language personality.

ФОРМУВАННЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ ЛОГІСТИКИ

Галина КАРПЕНКО асистент кафедри держави і права Національного транспортного університету

Анотація. У статті досліджено організацію українських термінів логістичної наукової терміносистеми, зокрема, запозичених з інших галузей знань. Автор розглянула способи термінологічної номінації української мови логістичної сфери діяльності та визначила найпоширеніші з них – внутрішньомовні (термінологізація, транстермінологізація) і міжмовні переноси (калькування). Проаналізовано найпродуктивніші моделі творення термінів логістичної терміносистеми і встановлено, що у сучасній науковій думці, зокрема вітчизняній, логістика позначає проблеми й методи управління різноманітними потоками, передусім матеріальними й людськими, а також інформаційними, фінансовими тощо. Оскільки терміносистема логістики знаходиться на етапі свого становлення і значна частина термінів запозичена із суміжних галузей знань, зроблено спробу простежити процес формування нової термінології. Обґрунтовано необхідність побудови онтології предметної галузі логістики, що пов’язано з інтенсивним її розвитком.

Ключові слова: українська мова, термін, логістична термінологія, терміносистеми.

Загальна теорія термінології як особлива дисципліна, що узагальнює досвід термінологічної роботи, сприяє створенню та вдосконаленню термінологічних систем окремих дисциплін, виявляючи риси, властиві будь-яким термінам, і обмежуючи їх від рис, властивих термінам індивідуальних предметних полів або термінам групи споріднених дисциплін. Загальна термінологія виникла з досвіду практичної роботи над окремими термінологічними системами, коли відчувалася необхідність узагальнення накопиченого досвіду. Одним із завдань перед новою галуззю знання є визначення її методологічних принципів; її об’єкта та предмета; уточнення основних понять; усіх основних фахових розділів, їх змісту, субординації і взаємного зв’язку.

Упорядкована термінологія не тільки є підсумком і віддзеркалює найбільш прогресивну систему понять, а й володіє прогностичними властивостями і слугує інструментом для подальшого розвитку науки, історії людських цивілізацій та пошуків взаєморозуміння між народами, сприяє створенню глобальної терміносистеми. Значний внесок у розробку фахової термінології мали праці основоположників термінознавства Г.Винокура, Д.Лотте, О.Реформатського та сучасних термінологів Б.Головіна, З.Комарової, В.Лейчик, А.Суперанської та ін. Аналіз англо-російських запозичень у науковій технічній сфері здійснювали зарубіжні науковці Ю.Буссе, Б.Карстен, Р.Галан, Ф.Гоетсем, М.Горлач, С.Майерс-Скоттон, П.Шмітт, Д.Розенфельд.

Дослідженню терміносистем окремих галузей науки присвячено чимало робіт українських та російських учених, зокрема О.Ахманової, Ф.Березина, Р.Будагова, Г.Винокура, В.Гака, А.Герда, Б.Головина, Г.Купцової, Ю.Марчука, А.Смірницького та ін. Дослідження нових терміносистем є перспективними та актуальними з огляду на динамічний розвиток різних сфер діяльності людини, особливо таких новітніх, як логістика. Оскільки формування, опис та аналіз терміносистеми будь-якої галузі діяльності становив один із найважливіших аспектів її розвитку, інтерес викликає специфіка застосування у логістиці термінів, що вже використовуються вітчизняними науковцями у сфері економіки підприємства, менеджменту, маркетингу, бухгалтерського обліку тощо.

Метою статті є визначення особливостей формування української логістичної термінології з урахуванням досягнень інших наукових терміносистем.

Початок термінологічної діяльності як самостійного напрямку наукових досліджень ототожнюють з розвитком радянського термінознавства (1931 р.), коли була опублікована перша стаття Д.Лотте з проблем уніфікації та стандартизації технічної термінології. Науковець займався питаннями стандартизації термінів, термінотворення, створенням понятійно-термінологічних систем та перекладом науково-технічних термінів. Він вважається засновником радянської термінологічної школи. Наприклад, запозичення розглядаються Д.Лотте як потенційне джерело поповнення споконвічної термінологічної лексики. Автор аналізує напрями, за якими відбувається процес перерозподілу значень: терміну приписується визначеність змісту («телеконтроль»); значення терміна конкретизується, звужується («барометр»); значення терміна розширюється («сліпа шахта»); значення термінів піддається метонімічному перенесенню («шліц» у значенні «виступ») [5, 21]. Д.Лотте описує і способи запозичення термінів. Першим способом автор визначає оригінальні запозичення. У цьому випадку при перекладі слово переноситься в мову перекладу «в тій формі», в якій воно існує в мові першоджерела. Причому якщо не відбувається ніяких змін, ми маємо справу з буквальними запозиченнями («блюмінг» з англ. Blooming, «крекінг» з англ. Cracking, «реле» з фр. Relais), якщо є які-небудь зміни, то це трансформоване запозичення («проектування» з лат. proectio, «трібка» з нім. Trieb). Цей спосіб, що одержав пізніше назву транслітерації, знаходить у Лотте явну підтримку [5, 21].

Класифікацію термінів за змістом використовують переважно у філософії, де є поділ на терміни спостереження і теоретичні терміни. Класифікація термінів за змістом, за об’єктом назви, розподіл їх за галузями знання або діяльності, або за фаховими сферами. Перелік цих сфер може бути узагальнено так: наука, техніка, виробництво (складові технічного базису сучасного суспільства); економічний базис, надбудова, менеджмент, логістика тощо. Ґрунтуючись на цій соціологічній схемі, можна сформулювати перелік напрямів, що входять до класифікації термінів за галуззю знання. У сфері науки виявляється група наукових термінів. Термін розглядається на різних рівнях мови і в різних аспектах: у синхронії та діахронії, функціонально-семантичному, лексикографічному, комунікативно-когнітивному. У сфері економічного базису і виробничих відносин мають місце, з одного боку, терміни мови опису (у мовах політичної економії, конкретної економії), а з другого – терміни мови обслуговування економіки, менеджменту, логістики [6, 7, 8, 9, 11, 12].

Терміносистема логістики тісно пов’язана з іншими галузевими терміносистемами, такими як менеджмент, маркетинг, а також включає в себе функціональні сфери бізнесу: постачання, виробництво, збут, розподіл тощо. Транспортні терміни були запозичені з таких сфер знань: менеджмент, транспорт, комерційна діяльність, технологія, машинобудування, маркетинг, міжнародні економічні відносини, право, математика, інформатика, ціноутворення, бухгалтерський облік, фізика.

Простежується тенденція зворотного запозичення логістичних понять зі сфери військової справи. Часто терміни являють собою кальки англійських термінів, оскільки прибічники чистоти мови прагнуть позбавити національну мову від англіцизмів, що призводить до словотворчого і синтаксичного калькування. Подібна різноманітність джерел запозичення термінів логістикою пояснюється історією її виникнення. Хоча в незначній кількості випадків у терміносистемі логістики позначені регіональні відмінності, наукові школи логістики, на відміну від ситуації в інших сферах знань, не впливають на терміносистему логістики. Між перегрупованими елементами, що використовують в інших науках, виникають нові взаємини і, як наслідок, утворюють нові термінологічні поля і гнізда [4, 14]. Ґрунтовну роботу над масивом існуючої в українській мові логістичної термінології здійснено І.Казиміровою та М.Григорак, що працюють над лексикографічною книгою «Логістика: словник термінів». Науковці звертають увагу на те, що в цій галузі науки українська термінологія ще остаточно не усталена, і словник, що готується, має сприяти її упорядкуванню й унормуванню, рекомендуючи кращі з наявних відповідників і відкидаючи невдалі терміни. Для успішної інтеграції вітчизняної логістики у світову важливо усвідомлювати зв’язок української логістичної терміносистеми з відповідними терміносистемами розвинутих європейських країн, США та ін. Тому досліджувати українську логістичну терміносистему доцільно в паралельно до відповідної термінології в російській та англійській мовах [2].

Аналізуючи логістичну терміносистему української мови, І.Казимірова та М.Григорак розподіляють термінологію на групи за напрямками логістичної діяльності:

1) загальна теорія логістики (визначення загальних термінів, концепції логістики, принципи, критерії, цілі, логістичні системи, логістичний менеджмент, стандарти логістичного обслуговування, ланцюги поставок, безпека і надійність);

2) організація постачання і закупівель;

3) виробнича логістика (організація матеріального руху на підприємстві);

4) організація розподілення продукції;

5) управління запасами;

6) організація складування і вантажоперероблення (навантаження –розвантаження, перевалка, крани, кари, тара, упаковка);

7) транспортування (транспортні засоби, термінали, дороги, організація перевезень, документація з перевезень, митні процедури);

8) ІТ (інформаційні системи і технології) в логістиці [3, 27].

Також до терміносистеми логістики науковці пропонують включати математичні терміни, якими керується логістика в теорії і на практиці. Дещо інший розподіл використовує А.Купцова, виокремлюючи дев’ять термінологічних полів:

1) «purchasing management» (управління закупівлями);

2) «logistics of production» (логістична підтримка виробництва);

3) «order management» (управління замовленнями);

4) «transportation» (транспортування);

5) «warehousing and material handling» (складування і вантажопереробка);

6) «inventory management» (управління запасами);

7) «information technologies» (інформаційне забезпечення);

8) «logistics management» (управління логістичними системами);

9) «supply chain management» (управління ланцюгами поставок) [4, 12].

Ю.Дорохова для впорядкування логістичної терміносистеми пропонує виділяти три сфери логістики та відповідної термінології:

1. Логістика виробництва – сфера логістики, яка організовує доставку всіх матеріалів, сировини, виробничих і допоміжних матеріалів у рамках виробництва індустріального підприємства, подальше транспортування та видалення відходів.

2. Логістика промисловості – галузь логістики, що служить для планування і покриття попиту на матеріали і супроводжуючу їх інформацію в ланцюзі створення вартості промислових товарів від постачальників через підприємство до клієнтів. Логістика промисловості знаходиться в тісних відносинах із транспортною логістикою і логістикою торгівлі, у зв’язку з необхідністю з’ясування попиту (торгівля) та розподілу товарів (транспорт).

3. Логістика розподілу – сфера логістики, яка займається всіма фізичними, диспозитивними й адміністративними процесами у сфері розподілу товарів від виробничого або торгового підприємства до наступного етапу або до споживача [1].

Згідно зі специфічним об’єктом науки логістики А.Купцова виділяє три мікрополя: «flow» (потік), «operation» (операція) та «structure» (структура), що пов’язані між собою у певній ієрархічній системі. Термінологічні гнізда, що включають у себе найбільшу кількість підродових і видових термінів, представляють терміни-домінанти «product» (продукт), «order» (замовлення), «stock» (запас), «planning» (планування) [4, 14].

Важливим фактором, який необхідно враховувати під час аналізу логістичної терміносистеми української мови, є те, що часто логістичні терміни в англійській мові є абревіатурами, які в українській мові перекладаємо описовими словосполученнями. Наприклад:

- EOQ – рентабельний обсяг замовлення;

- EOІ – рентабельний інтервал між замовленнями;

- ERP – планування ресурсів підприємства.

Відповідно до традиції передавання англійських термінів – описових словосполучень з абревіатурами – загальноприйнятим є передавання їх в українській мові ініціальними абревіатурами – «ФОБ» (ФОБ, FOB-free on board), «ФОР» (ФОР, FOR-free on rail), «ФОТ» (ФОТ, FOR-free on truck) або складними словами, які не містять абревіатур: «франко-аеропорт» (франко-аэропорт, FOB airport), «франко-завод» (EXW-ex works) [3, 29].

З точки зору словотворення більшість термінів логістики – складні двокомпонентні терміни, що складаються з двох іменних основ при роздільному їх написанні (нестійке складне слово). Терміни логістики характеризуються безафіксальним способом утворення, практично відсутні основоскладання і компресія, але поширені конверсія й абревіація [4, 15].

Значна частина логістичної термінології являє собою стійкі словосполучення, кожне з яких сприймається як одне ціле і його значення не є сумою складників, наприклад: «небезпечний вантаж», «вхід на ринок», «чорний ящик» (модель «чорного ящика» тощо). У ряді випадків прикметник у терміні-словосполученні має основне смислове навантаження («давальницька сировина», «диференційований тариф») [3, 30], тому у словниках вони наводяться за літерою, з якої починається саме прикметник.

Вплив глобалізації у логістичній терміносистемі простежується в тому, що пріоритетною мовою в логістиці є англійська, а США є лідером у науковому осмисленні та практичному застосуванні логістики. Терміни логістики не мають суттєвих регіональних відмінностей у Європі та США, проте між Заходом та СНД існує певна різниця.

З цією думкою погоджується й О.Іванова, обґрунтовуючи, що фактором, який доводить значний вплив такого екстралінгвістичного фактора, як міжнародна глобалізація, є домінування у більшості молодих термінологій (логістика, міжнародний туризм, комп’ютерна техніка) англомовних термінів, що переходять до терміносистем інших мов без перекладу, способом калькування [2, 11]. Аналізуючи формування терміносистем новітніх наук, О.Іванова констатує, що майже всi термінології (за деякими винятками) на стадії свого становлення демонструють велику синонімію і полісемію.

Сукупність логістичних термінів можна вважати саме терміносистемою, що перебуває в процесі свого формування, оскільки її термінологічний фонд зазнає постійних трансформаційних змін. Переважну більшість англомовних термінів було запозичено і лише 3% можна вважати новими (новоствореними) термінами. Характер запозичення термінів показує, що терміносистема логістики утворилася внаслідок перебудови термінології, що складалася протягом тривалого періоду в міру накопичення теорії цієї сфери знання, на основі об’єднання понять широкого спектра економічних, технічних, математичних і юридичних наук без істотної зміни змісту. Про відносну структурованість і впорядкованість терміносистеми також свідчить наявність логічно пов’язаних між собою в певній ієрархії термінологічних полів, мікрополів і гнізд [12].

Терміносистему можна вважати цілісною, оскільки її елементами охоплюють всі необхідні елементи спеціальної галузі, крім цього, терміносистема логістики адекватна системі понять даної галузі знання. Для вирішення екстралінгвістичних і лінгвістичних проблем терміносистеми нової галузі знання вважається доцільним ведення роботи одночасно за ономасіологічними і семасіологічними напрямами, коли фахівці з логістики знаходять лексичне відображення нової концепції, а термінознавці продовжують роботу над стандартизацією й уніфікацією терміносистеми логістики. Логістиці необхідна уніфікація абревіатур, подальше уточнення та розробка логістичних концепцій для зниження полісемії та синонімії. На сьогодні постала необхідність складання логістичних словників і глосаріїв, яких не вистачає для широкої аудиторії [4, 17].

Зокрема, до загальноприйнятих у практиці словників, що фіксують поточний розвиток логістичної терміносистеми, належать термінологічні словники Європейської логістичної асоціації (Terminology in logistics. Terms and Definitions), LINGVO Business Vocabulary (English source), словник із логістики Європейської логістичної асоціації (European Logistics Association – ELA), словник із логістики Ради з ланцюгів поставок SUPPLY CHAIN and LOGISTICS. TERMS and GLOSSARY, словник Inventory Ops Dictionary.

Термінологія виконує свою основну функцію – номінативну – і характеризується рядом ознак. При цьому терміни існують у межах термінології певної сфери знання або професійної діяльності. Одними з найбільш поширених способів термінологічної номінації української мови логістичної сфери діяльності є внутрішньомовна (термінологізація, транстермінологізація) і міжмовні переноси (калькування). На інтернаціональному рівні роль основного термінологічного донора виконує англійська мова. Проаналізувавши становлення технічної та логістичної термінології як основи для формування відповідної терміносистеми, нами встановлено, що у сучасній науковій думці, зокрема вітчизняній, логістика позначає проблеми й методи управління різноманітними потоками, передусім матеріальними й людськими, а також інформаційними, фінансовими тощо. Оскільки терміносистема логістики знаходиться на етапі свого становлення і значна частина термінів запозичена із суміжних галузей знань, необхідно простежити процес формування нової термінології, що дасть можливість спростити подальшу її систематизацію та стандартизацію. Наука логістики продовжує еволюціонувати. Так, інформаційна логістика або логістика утилізації відходів виникли порівняно недавно, тому термінологія цієї сфери розвивається нині особливо інтенсивно, що обумовлює необхідність побудови ґрунтовної онтології предметної галузі логістики, що допоможе систематизувати термінологічну лексику логістики й обґрунтувати її терміносистему – упорядковану множину термінів із зафіксованими зв’язками між ними, які відповідатимуть позначуваним цими термінами поняттям.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дорохова Ю.Э. Применение онтологий для создания терминосистем (на примере терминологии логистики) // Русский язык и литература в международном образовательном пространстве: современное состояние и перспективы. – Granada, 2010. – www.hse.ru/data/2011/03/24/1212040798/Онтологии.doc

2. Иванова О.Б. Динамика становления терминологии новой предметной области: на материале терминосферы нанотехнологии в английском и русском языках: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.20 «Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание». – М., 2010. – 24 с.

3. Казимірова І., Григорак М. Проспект словника «Логістика. Словник термінів» // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. праць / Відп. ред. І.С.Гнатюк. – К., 2011. – С. 24–32.

4. Купцова А.К. Проблемы формирования терминологий новых наук: на примере логистики: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 «Германские языки». – М., 2007. – 17 с.

5. Лотте Д.С. Основы построения научно-технической терминологии // Вопросы теории и методики. – М., 1961. – 159 с.

6. Промышленная логистика / Под ред. А.А. Колобова. – М., 1997. – 204 с.

7. Родников А.Н. Логистика: терминологический словарь. – М., 1995. – 251 с.

8. Copacino W.C. Creating the Perfecr Order // Traffic Managemеnt. – February 1993. – P. 27.

9. European Logistics Association – ELА. – www.elalog.org

10. Іnventory Ops Dictionary. – httn://www.inventoryons.com/dictionary.htm

11. Magge J.F., Copacino W.C., Rosenfield D.B. Modern Logistigcs Management: Integrating Marketing and Physical Distribution. – New York, 1985. – Р. 35.

12. The Supply-Chain Council. – www.supply-chain.org

Галина Карпенко Формирование новой украинской терминосистемы логистики

Аннотация. В статье исследуется организация украинских терминов логистической научной терминосистемы, в частности, заимствованных из других отраслей знания. Автор рассмотрела способы терминологической номинации украинского языка логистической сферы деятельности и определила наиболее распространенные из них – внутриязыковые (терминологизация, транстерминологизация) и межязыковые переносы (калькирование). Проанализированы наиболее продуктивные модели создания терминов логистической терминосистемы. Установлено, что в современной отечественной науке логистика обозначает проблемы и методы управления разными потоками, прежде всего материальными и людскими, а также информационными, финансовыми и др. Поскольку терминосистема логистики пребывает на этапе своего становления и значительная часть терминов заимствована из смежных отраслей знания, сделана попытка проследить процесс формирования новой терминологии. Обоснована необходимость становления предметной сферы логистики в связи с ее интенсивным развитием.

Ключевые слова: украинский язык, термин, логистическая терминология, терминосистемы.

Galyna Karpenko

Formation of new Ukrainian logistics terms system

Annotation. The article researches arrangement of Ukrainian logistics scientific term system, especially borrowed from other knowledge fields. The author has viewed attempts of Ukrainian language logistic sphere terms nomination activity and determined the most common of them – inner language (words into terms transformation, terms from one field of science is transferred to another one) and inter-language transportation (modeling words and constructions after foreign patterns). The author analyses the most efficient creation models of logistics term system and ascertains that in modern scientific thought, especially native, logistics marks management problems and methods of different flows, first of all material and human one, and also information, finance, etc. Since term logistics system is on a stage of its formation and considerable part of terms is borrowed from adjacent knowledge fields, an attempt to trace new terminology formation process is made. The necessity to create logistics subject field ontology is substantiated which is connected with its intensive development.

Key words: Ukrainian language, term, logistics terminology, term systems.

« до списку новин

Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet