Феномен Миколи Плав'юка
Автор: Киридон Петро
канд. іст. наук, доцент кафедри історії України Полтавського державного педагогічного університету ім.В.Г.Короленка.

Рецензія на видання Плав'юк М. Україна – життя моє. У 3-х томах. – К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 2002.

Феномен Миколи Плав'юка

Серед сучасної політичної еліти України не так багато постатей, рівних Миколі Плав'юку з огляду на те, як біографія персони збігається найчутливішими своїми проявами з історією рідного народу, з нелегким і драматичним поступом нації до омріяного поколіннями борців ідеалу свободи і незалежності. Справді, одразу хочеться відзначити на диво точну назву книжки, присвяченої цій людині: "Україна – життя моє", що стала помітним явищем серед наукових видань 2002 року.
Трьохтомник за своїм змістом виглядає осібно в небагатому наборі справді наукових вітчизняних видань про видатних синів України, змушених волею обставин торувати життєві шляхи в діаспорі. Адже ця книжка містить комплексний, академічний погляд на життя, політичну діяльність, науково-публіцистичну творчість людини, видатної багатим спектром талантів.
Структурно праця відрізняється оптимальним поєднанням вдало виконаної науково-художньої біографії М.Плав'юка (том І), інформаційно насичених вибраних статей, промов, інтерв'ю (том II) і колосального за обсягом (понад 1000 сторінок) і змістовністю (власні студії, представлені видатними політиками, знаними науковцями, відомими публіцистами) III тому, виконаного на пошану колишнього президента.
На нашу думку, книжки мають не лише пізнавальний характер, вони відзначаються серйозним науковим спрямуванням. Зокрема, перший і другий томи є широкою картиною української історії через мемуарно-біографічні джерела, якими й є по суті матеріали про життєвий шлях М.Плав'юка і його власні твори. Вони є важливим матеріалом для спеціальних наукових досліджень історії націоналістичного руху, минулого і сучасного української діаспори, історії України XX – початку XXI століть взагалі. Отже, відзначимо такий позитивний здобуток видання, як його універсальний характер: книжки цікаві й пересічним читачам, і науковцям.
Публікація відзначається глибоким тематичним розмаїттям, завдяки чому комплексно, максимально об'єктивно висвітлюються не лише сторінки біографії М.Плав'юка, а й минуле та сучасне політичне тло українського суспільно-культурного життя, з його трагічними, драматичними, часто незбагненними особливостями, осягнути глибинний зміст яких так необхідно сьогодні. Праця про видатного діяча українського політичного руху допомагає в цьому, оскільки в ній вдало поєднані розповідь про людину і громадського діяча, характерні риси якої нерозривні в обох іпостасях, бо формувалися під впливом домінуючої константи: підпорядкування особистого інтересам нації, служінню патріотичній справі.
Інтерпретація минулого України нині має вражаюче розмаїття здобутків. Однак серед досягнутого зовсім мало таких результатів, які ґрунтуються на біографічних матеріалах діячів сучасності, політичне обличчя яких не заплямоване зміною власних принципів і переглядом первинних ідеалів. Унікальність Миколи Плав'юка полягає в послідовній реалізації того, що з юних років формувалоcя як сенс життя: бути корисним своїй нації, допомагати їй у боротьбі за народні ідеали.
У біографічному, І томі маємо відзначити важливу особливість: об'єктивно в життєвому шляхові М.Плав'юка акцентується увага не на конфронтаційних аспектах (підстав до яких аж занадто багато в XX столітті), а на тих інтегруючих моментах, завдяки яким перемагає зрештою ідея єдності нації, соборності народу, самоцінності української державності.
Зазначимо ще одну особливість біографічної розповіді: окрім надзвичайно захоплюючого викладу матеріалу, автори весь час затримують увагу читача на органічно притаманних цій людині принципах: природний патріотизм, розуміння непересічного значення знань і освіти, щире переконання у необхідності мати в оцінці власних вчинків універсальний критерій: користь для України. Еволюція зрілого тепер політика була, разом із тим, шляхом живої людини, здатної захоплюватися, постійно вчитися у людей, переглядати й уточнювати власні погляди. Усе це знайшло місце на сторінках видання.
Примітно, що автором вступного розділу в першому томі є перший Президент незалежної України Л.Кравчук, який наголошує, що цінує М.Плав'юка як особистість, керівника державотворчих інституцій за кордоном і політика міжнародного масштабу. Ці два діячі символічним актом передачі з рук у руки прапора, державної печатки, Мазепинських клейнодів зафіксували неперервність української державності, спадковість найкращих її традицій. До їх збереження та примноження доклав чимало зусиль Президент УНР в екзилі Микола Плав'юк.
Розділи першого тому змальовують нелегкий шлях цієї людини до вершин політики, який проліг із Снятинщини, де народився, провів дитинство і юність майбутній Президент, через вимушені емігрантські мандри (Чехія, Австрія, Німеччина, Італія, Франція, Канада, США та інші країни) привівши його знову в Україну. Розповідь насичена фактами, які показують етапи становлення Плав'юка-політика, його зустрічі з видатними людьми, під впливом яких гартувалися ідейні переконання і людські риси Миколи Васильовича: А.Мельником, Т.Бульбою-Боровцем, О.Штуль-Ждановичем та ін.
Чимало сторінок присвячено діяльності М.Плав'юка в еміграції, де він виявив неабиякі організаторські здібності як керівник Світового Конгресу Вільних Українців, доклав зусиль до згуртування вихідців з України в країнах Європи, Америки, в Австралії, активно об’єднував українських патріотів навколо ОУН, боровся за єдність націоналістичного руху, перетворившись зрештою на загальновизнаного провідника української діаспори.
Один із розділів розповідає про роботу М.Плав'юка в незалежній Україні, після повернення з еміграції. Ці роки політик присвячує згуртуванню конструктивних сил нашої держави, публіцистичній, громадській діяльності в ім'я її розбудови.
Другий том увібрав вибрані праці, промови, інтерв’ю М.Плав'юка. Вони є собою широкою панорамою суспільних інтересів, якими переймалася в минулому і живе зараз ця людина. Стає зрозумілим, який нелегкий шлях пройдено видатним політиком, скільки зусиль доклав він до того, аби активно впливати на перебіг подій у різноманітних сферах: від політики до культури, від завдань націоналістичного руху до загальнолюдських проблем.
Праці М.Плав'юка, охоплюючи півстолітній хронологічний діапазон (з 1953 по 2002 рік), відзначаються, перш за все, політичною актуальністю. У них автор постає як талановитий оратор, видатний дипломат, непересічний знавець історії, політолог, інтелектуал у якнайширшому трактуванні цього поняття, справді ділова компетентність якого безсумнівна. А ще Микола Плав'юк через призму його праць сприймається як щира людина, змушуючи цим і своїх прихильників, і опонентів із глибокою повагою ставитися до його думок, переконань і політичних дій.
Третій том присвячено актуальним напрямам дослідження минулого України та її сучасного становища і є дуже доречним варіантом пошани Миколи Плав'юка, який причетний до всього, про що йдеться в книжці. Вражає перелік авторів публікацій, представлених у томі: Л.Кучма, В.Литвин, А.Кінах, В.Ющенко, інші політики, котрі пропонують власне бачення історії і сьогодення нашої держави в розділі з красномовною назвою: "Україна на зламі епох". Попри суперечливість висловлених цими авторами оцінок становища в Україні, вони одностайні в думці: наша батьківщина зараз іще далека від омріяного націоналістами – соратниками М.Плав'юка ідеалу.
Ті численні проблеми, які заважають здолати нашому народові висоти матеріального добробуту, переваги культурно-моральних пріоритетів, відчуття стабільності громадянського суспільства, впевненості та самоповаги, провокують багато охочих запропонувати власні рецепти до їх вирішення.
Рецензовані книжки вигідно відрізняються тим, що в них знайшли місце переважно виважені, помірковано-толерантні погляди науковців, ознайомитися з якими потрібно якомога ширшому загалові теперішніх поколінь. Адже будь-яка точка зору лише тоді чогось варта, коли вона аргументована зі знанням справи, з глибинним баченням суті проблем. Наскільки цей принцип витримано в книжці, можна переконатися, прочитавши статті знаних в Україні і за її межами науковців, вдало згрупованих у розділах третього тому за напрямками: "Наука", "Освіта", "Історія", "Культура", "Релігія".
Органічно доповнює цей перелік завершальний розділ книжки, де пропонуються увазі читача нетрадиційні повідомлення про 18 видатних діячів України: від Пилипа Орлика й Олександра Лазаревського до Андрія Мельника і Богдана Ступки. У цій когорті українських патріотів достойне місце займає й Микола Плав'юк, про феномен якого В.Скуратівський пише: "...тут українська історія чи не унікальним, але вкрай переконливим чином засвідчила свою здатність до певної тяглості" (с.1080).
Книги про Миколу Плав'юка є академічним виданням, яке містить іменний та географічний покажчики, важливі дані про українських націоналістів та їхні організаційні структури, список скорочень. У першому томі вміщено десятки унікальних фотографій, які вже самі по собі становлять науково-пізнавальний інтерес. Зауважимо, однак, що, на нашу думку, виданню бракує коментарів та приміток, а також посилань на першоджерела в першому і другому томах.
Таким чином, підготовлене Інститутом біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського за ідеєю, науковим редагуванням, упорядкуванням відомого сучасного історика-джерелознавця, фахового біографіста, доктора історичних наук, проф. Ляхоцького В.П. видання слід оцінити як унікальний за насиченістю, вдало структурований, виконаний на відмінній поліграфічній базі взірець наукових розвідок, присвячених видатним діячам минулого і сьогодення України.