Село моє – життя мого колиска!
Автор: Пасемко Іван
член Міжнародної науково-координаційної ради з проблем українознавства.

Святкового дня до знаних на Чернігівщині двохсотрічних Марківців Бобровицького району, де свого часу у відрядженні за завданням Київської археографічної комісії перебував Тарас Шевченко, прибули численні гості. Саме 7 жовтня традиційно ось уже декілька років поспіль проводять у Марківцях День села, де підбивають підсумки досягнень у народному господарстві, освіті та культурі, поліпшенні побутових умов для мешканців цього населеного пункту за прожитий рік, розповідають про успіхи окремих марківчан як у межах села, так і відзначають досягнення тих, що опинилися далеко поза його межами...

Село моє – життя мого колиска!

Святкового дня до знаних на Чернігівщині двохсотрічних Марківців Бобровицького району, де свого часу у відрядженні за завданням Київської археографічної комісії перебував Тарас Шевченко, прибули численні гості. Саме 7 жовтня традиційно ось уже декілька років поспіль проводять у Марківцях День села, де підбивають підсумки досягнень у народному господарстві, освіті та культурі, поліпшенні побутових умов для мешканців цього населеного пункту за прожитий рік, розповідають про успіхи окремих марківчан як у межах села, так і відзначають досягнення тих, що опинилися далеко поза його межами.
Такій блискучій організації, масовості з залученням не лише учнівської самодіяльності, але й сільських мистецьких ансамблів, співаків, танцюристів, місцевих поетів та гумористів велика сільська громада – хоча тут краще вжити дефініцію «сільська родина» – завдячувала сільському голові Тетяні Сугоняко.
«Село моє – життя мого колиска!» – така назва нашого сьогоднішнього свята села Марківців», – звернулася вона до всіх присутніх. Цей урочистий захід співпадає з відзначенням історичних дат: двохсотліття заснування Чернігівської губернії та 70-річчя утворення Чернігівської області, яку з любов’ю називають Поліським краєм.
Тетяна Миколаївна представляє гостей, що прибули до Марківців на свято: голова Бобровицької райдержадміністрації І.Захарченко, депутат Чернігівської облради, керівник Благодійного фонду М.Рудьковський, депутат Чернігівської облради, проректор Чернігівського педуніверситету М. Рудько, депутат Чернігівської облради О. Дмитренко, директор Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії професор П.Кононенко, голова та заступник голови Бобровицького осередку Чернігівського земляцтва А.Пінчук та В.Заболотний, голова правліня ФГ «Ольга-Аллін» О. Бахмутова, методист РБК Н. Пилипчук, історик, краєзнавець В.Круглик, історик О.Пономарьов, начальник Райпроменерго М.Марійко, начальник РЕМ В.Подгорний, дільничний інспектор Б.Кочубей та багато інших.
Для всіх присутніх звучить музичне вітання: пісня «Голубе Полісся!» на слова і музику Івана Синиці, пісня марківчанина Олександра Данильченка у його ж виконанні, пісня «Рідня моя» на слова і музику Анатолія Матвійчука, пісня «Де шуміла ріка» (слова В. Гея, музика А. Пашкевича) у виконанні ансамблю «Марківчанка», пісня «Ти моя Україно» (слова О. Ткача, музика Назарія Яремчука) у виконанні Є. Кравченка тощо.
Слово надається сільському голові.
«Шановні односельці, гості, запрошені!
Від щирого серця хочу привітати усіх вас із сьогоднішнім святом – Днем села. А ще сьогодні святкують своє професійне свято працівники освіти, а в нас у селі є два освітніх заклади – дитячий садок «Казка» та загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів.
Тож побажаємо нашим освітянам, щоб їхня праця приносила їм радість і задоволення, щоб молодь наша виростала патріотами своєї Батьківщини, свого рідного краю, свого села, щоб наші юні громадяни були свідомими творцями нового життя передусім у наших Марківцях, а не вирушали в мандри у пошуках якогось чужого раю. Бо ж писав наш Великий Кобзар: «Нема на світі України, немає другого Дніпра…».
Усім добра, міцного здоров’я, злагоди і щастя, творчих сил, щоб успіхи й удачі були вашими постійними супутниками на життєвому шляху.   
Багато хороших справ вдалося реалізувати протягом 2012 року спільними зусиллями нашої родинної громади Марківців.
Кожна установа, яка розташована на підвідомчій території Марковецької сільської ради, по можливості намагалася покращити благоустрій села. Біля територій наших навчальних закладів – школи та дитячого садка – встановлено попереджувальні дорожні знаки, особливо необхідні для наших юних громадян. Не можу тут не відзначити і не висловити подяки, що їх допоміг придбати голова нашого земляцтва Андрій Михайлович Пінчук.
Дитячий садок «Казка» (завідуюча А.Гапоненко) у цьому році – справжній іменинник, адже педагогічний колектив цієї дошкільної установи достойно пройшов атестацію; разом з вихованцями поставили концертну програму на свято 8 Березня. Присутні на цьому материнському святі відзначали виняткову майстерність наймолодших марковецьких талантів, вокалістів і виконавців запальних українських танців. Особливо були представлені козацька та чумацька самодіяльна творчість.
До свята Івана Купала за ініціативою художнього керівника Г. Трегуб було створено молодіжний квартет «Лілея» у складі працівників дитсадка та завідуючої ФАПом. Сьогодні ми теж почуємо їхній виступ. Весь колектив нашої марковецької «Казочки» – це люди, які люблять свою справу, люблять дітей. І це відчувається відразу, коли до них заходиш. Там панують доброзичливість, турбота і любов. Вони є активними учасниками наших масових заходів, ми щиро радіємо, маючи такі юні таланти.
Щодо благоустрою у наших Марківцях хочу зазначити, що, починаючи з травня цього року, активом села за підтримки земляцтва було проведено капітальну розчистку порослі та аварійних дерев, а також під’їзного шляху до марковецького дуба в нашому лісі, проведено благоустрій біля нього, висаджено декоративні кущі. А нещодавно, 2 жовтня ц. р., було встановлено пам’ятний знак. Матеріальні витрати оплатили члени нашого земляцтва А. Пінчук та В. Заболотний.
Роботи з благоустрою території біля марковецького дуба проводилися тричі. Імена тих, хто знайшов час і бажання провести ці роботи: члени земляцтва Андрій Михайлович Пінчук, Василь Юлійович Заболотний, Анатолій Михайлович Кошіль, члени виконкому Микола Михайлович Шимко, Юрій Миколайович Кулик, Пелагея Федорівна Нежиголенко, директор сільського Будинку культури, завідувач сільської бібліотеки Тетяна Вікторівна Берегун, молодша медична сестра Марковецького ФАПу Надія Дмитрівна Харченко, а також волонтери-активісти Сергій Григорович Кот та Петро Дмитрович Голік. Допомогу транспортом надавав член виконкому Олександр Васильович Швачач.
Це дійсно важлива справа по благоустрою біля історичної пам’ятки, яка, сподіваємось, проіснує ще багато-багато років і слугуватиме для прийдешніх поколінь свідченням старовини наших Марківців.
У ФАПі працює молодий спеціаліст Клавдія Василівна Нікітіна. Коли постало питання капітального ремонту житлової частини приміщення ФАПу, весь комплекс робіт був організований і скоординований напрочуд вдало колективом майстрів. І нині, коли ремонтні роботи добігають свого кінця, я хотіла б привселюдно відзначити членів виконкому Ю. Кулика, М. Шимка, марківчан Є. Риженка, Н. Харченко. Матеріали для ремонту допомогли придбати член земляцтва О. Терещенко, голова ФГ «Ольга-Аллін» О. Бахмутова, інші небайдужі громадяни, яким ми висловлюємо щиру вдячність за цю самовіддану організаторську працю, необхідну для сільських мешканців, що проживають на значній відстані від міських медичних установ.
Уже завершені роботи щодо вуличного освітлення центральної вулиці села – вул. Зубка, які були здійснені за кошти нашого земляцтва. І ми вкотре щиро дякуємо за це А. Пінчуку та В. Заболотному, які знаходять можливості, щоб розв’язати найболючіші проблеми.
Приємною новиною для нас є те, що оплату за використану електроенергію щодо вуличного освітлення, важливого в осінній і зимовий період особливо для сільської дітвори, взяло на себе ФГ «Ольга-Аллін».
Постійна волонтерська робота проводиться щодо благоустрою території старого кладовища. Щирі слова вдячності Миколі Сидоровичу Панченку, який її виконує, залучаючи й інших членів сільської громади.
Потрібна і корисна для громади праця Олександра Миколайовича Костюченка в обкошуванні території центру села. Під час підготовки до святкування Івана Купала також були задіяні волонтери по благоустрою території та облаштуванню концертного та ігрового майданчиків для дітей, відповідальним за це був депутат сільської ради Володимир Михайлович Шевченко.
ТОВ «Земля і Воля» (генеральний директор Л. Яковишин) виділяє транспорт для поїздок на районні заходи.
Велика робота була проведена зі створення книги про історію нашого села – із найдавніших часів до сьогодення. Ініціативу сільської ради з написання такого фоліанта підтримали керівники нашого земляцтва А. Пінчук та В. Заболотний, а також голова правління ФГ «Ольга-Аллін» О. Бахмутова, які й стали спонсорами видання даної книги.
Щорічний захід, який ми декілька років першими здійснюємо в районі, – це збір картоплі для потреб Центральної районної лікарні. Цього року марківчани завезли найбільше картоплі порівняно з попередніми роками, тобто 4 тонни. Тож щира подяка всім, хто здав картоплю. Гарних вам урожаїв, благополуччя і щоб у вас завжди була можливість допомагати іншим.
Нещодавно сільською радою були закуплені таблички з назвами вулиць нашого села та номерних знаків. Упродовж двох днів вони були встановлені на житлових будинках. А допомогли це зробити депутати А. Данильченко, О. Демиденко, М. Шевченко В. Бондар, В. Кошіль, члени виконкому М.Шимко, Ю.Кулик, а також громадяни І.Шевченко, Ф. Шолудько.
Нагальним залишається розчищення водойми – ставка Ревня. Член земляцтва О. Терещенко виявив ініціативу і пообіцяв здійснити весь комплекс робіт.
Тож будемо сподіватися на подальші хороші справи у нашому рідному селі. Запрошуємо до співпраці всіх бажаючих, щоб село наше розквітало, а люди пишалися своїми Марківцями як мешканці славної оселі на історичній Чернігівщині».
Не кожна сільська громада, наголосила Т. Сугоняко, може пишатися такими людьми, якими пишаються Марківці. Серед таких наших земляків – відомий український учений, академік УВАН у США, лауреат Міжнародної премії ім. Й. Г. Гердера Петро Петрович Кононенко, який своїми науковими дослідженнями реанімував науку про вітчизняне та світове українство, створивши в умовах незалежної України Національний науково-дослідний інститут українознавства та всесвітньої історії.
З привітанням до своїх земляків-односельців звернувся проф. П. Кононенко:
«Дорогі мої земляки, марківчани!
Щиро вітаю вас з цим традиційним святковим днем сільської громади Марківців. Я не раз у думках повертаюся до мого рідного села, часто у розмаїтих відрядженнях у різних країнах та на різних континентах згадую моє рідне село – своєрідну колиску мого дитинства, згадую рідних, і для мене ця рідна оселя – своєрідний орієнтир. Особливо останнім часом, коли ми наближаємося до двохсотлітнього ювілею геніального Тараса Шевченка, думаю про це. Учені і письменники люблять порівнювати трьох найбільших виразників сутності трьох найбільших слов’янських народів – Адама Міцкевича, Олександра Пушкіна та Тараса Шевченка. Поляки і росіяни відзначили 200-літні дати своїх геніїв наприкінці минулого тисячоліття. Нам це належить здійснити. Велике Шевченківське свято відзначатимемо у березневі дні 2014 року, тобто на початку третього тисячоліття. На наші Марківці покладається особливе завдання, бо не кожне село чи містечко відвідав Великий Тарас – а в Марківцях особисто побував між 18 лютого і квітнем 1846 року за завданням Київської археографічної комісії. І саме тоді він виконав вісім портретів поміщиків Катериничів – колись власників нашого села. Із них збереглося чотири портрети: Марії Федорівни Катеринич (30 х 22), її синів Олександра Андрійовича та Івана Андрійовича Катериничів (обидва 30 х 22,1) і Тетяни Пантелеймонівни Катеринич, дружини старшого сина Петра Андрійовича Катеринича, дівоче прізвище Афендик (30 х 22,3). Один портрет (26,5 х 18,8) – Олени Антонівни Афендик, матері Т. Катеринич, відомий з репродукції. Оригінали портретів виконано аквареллю. На кожному з них – авторська дата й підпис: «1846, Т. Шевченко». Гадаю, що всі ці факти й артефакти мають якесь особливе значення, і нам слід замислитися – а чи не зібратися усією громадою Марківців та чи не подумати про спорудження пам’ятника Тарасові Шевченку на честь 200-річчя від дня його народження».
Громада підтримала пропозицію свого знаного земляка.
Завжди присутньою на всіх заходах села є його найстаріша, найповажніша і найшановніша жителька Федора Іванівна Шевченко.
Приємну місію нагородження тих, хто вболіває, прикладає багато зусиль, щоб село Марківці ставало ще привабливішим, виконала сільський голова Тетяна Сугоняко.
Благодійні справи завжди залишають свій слід у душі кожної людини, в пам’яті громади.
З давніх-давен відома така житейська мудрість: кажуть, що коли до хати йдуть гості, то вона благословенна Господом. У марківецьку оселю завітало багато гостей.
Тож побажаємо їм усім, і гостям, і господарям с. Марківців, із вдячністю дивитись у минуле, з любов’ю – на сьогодення, з надією – у майбутнє.