головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2012   Число: #2(43)
пошук по сайту
Гримич Марина - Специфіка проведення польових досліджень у середовищі української спільноти за кордоном

У статті на основі практичного досвіду автора з проведення експедиційних польових досліджень в українських спільнотах за кордоном робиться класифікація типів респондентських груп, пропонується відповідна тематика для змістового наповнення питальників, а також визначаються відмінності у проведенні польових досліджень в Україні та за кордоном. Різні міграційні хвилі в Канаді та Бразилії витворили різноманітні сегменти української регіональної постімміграційної субкультури, які часто існують автономно (хоча й не зовсім ізольовано) один від одного, маючи свою інфраструктуру, свої інтереси й пріоритети і свій підтип ідентичності. Специфіка польових досліджень залежить якраз від того, який саме підтип постімміграційної субкультури досліджується.

Ключові слова: діаспора, іммiграція, польові дослідження, дослідницькі методи.

Специфика проведения полевых исследований в среде украинских сообществ за рубежом

В статье на основе практического опыта автора по проведению экспедиционных полевых исследований в украинских сообществах за рубежом осуществляется классификация типов респондентских групп, предлагается соответствующая тематика для содержательного наполнения вопросников, а также определяются различия в проведении полевых исследований в Украине и за рубежом. Разные миграционные волны в Канаде и Бразилии образовали разнообразные сегменты украинской региональной постиммиграционной субкультуры, которые часто существуют автономно (хотя и не совсем изолированно), обладая своей инфраструктурой, своими организациями, приоритетами и своим подтипом идентичности. Специфика полевых исследований зависит от того, какой именно постиммиграционный подтип субкультуры исследуется.

Ключевые слова: диаспора, иммиграция, полевые исследования, исследовательские методы.

The Special Techniques of Conducting Fieldwork Research Among the Ukrainians Abroad

The author shares her fieldwork experience in the Ukrainian communities abroad and submits the classification of different groups of interviewees, suggests the content topics for interviews and defines the differences in conducting fieldwork in Ukraine and abroad. Different migration waves in Canada and Brazil have created their own segments of Ukrainian regional post-immigration heritage (subculture). Usually they maintain their own infrastructure, institutions, priorities and their own subtype of identity. The type of fieldwork depends on what subtype of post-immigration subculture has been researched.

Key words: diaspora, immigration, fieldwork research, research methods.

читати далі »

Горенко-Баранівська Лариса - Україна та Європа на межі XVIII–XIX століть: культурно-освітні виміри

У статті об’єктивно висвітлено актуальність дослідження соціокультурної парадигми України та Європи на межі XVIII–XIX ст. у контексті етнонаціональних та євроінтеграційних аспектів. Підкреслено наукове осмислення сутності національної історичної та етнопедагогічної освіти, їх змісту, значення методологічних принципів системності, безперервності та наступності й забезпечення їх етнонаціональної спрямованості, яке нині набуває новітнього теоретико-методологічного змісту. Адже етнонаціональні чинники перейшли від проблем смислоутворення, цілісного розуміння, що оновлюються, до особистісного знання. Відповідно українознавча історико-педагогічна та культурологічна думка спрямовується на моделювання культурно-освітньої системи, враховуючи синергетичні принципи самоорганізації міждисциплінарного цілісного знання, аксіологічні, архетипно-символічні, концептні підходи.

Ключові слова: національна історична освіта, гуманітарні концепції, культурологічний практикум, інтеграційні процеси, європейський простір, культурно-освітня парадигма, культурна самоідентифікація, національна культурна політика, українознавчі концепти, українознавчі пріоритети.

Украина и Европа на рубеже XVIII–XIX веков: культурно-просветительные измерения

В статье объективно отображена актуальность исследования социокультурной парадигмы Украины и Европы на рубеже XVIII–XIX веков в контексте этнонациональных и евроинтеграционных аспектов. Подчеркнуто научное осмысление сущности национального исторического и этнопедагогического образования, их содержания, значение методологических принципов системности, непрерывности и преемственности, обеспечение их этнонациональной направленности, которое сейчас приобретает новейшее теоретико-методологическое содержание. Ведь этнонациональные факторы перешли от проблем смыслообразования, целостного понимания, которые обновляются, к личностному знанию. Соответственно украинознавческая историко-педагогическая и культурологическая мысль направлена на моделирование культурно-просветительной системы, учитывая синергетические принципы самоорганизации междисциплинарного целостного знания, аксиологические, архетипно-символические, концептные подходы.

Ключевые слова: национальное историческое образование, гуманитарные концепции, культурологический практикум, интеграционные процессы, европейское пространство, культурно-просветительная парадигма, культурная самоидентификация, национальная культурная политика, украинознавческие концепты, украинознавческие приоритеты.

Ukraine and Europe on the edge of XVIIІ–XIX centuries: cultural-educational dimensions

Urgency of social-cultural paradigm research of Ukraine and Europe on the edge of XVIIІ–XIX centuries in the context of ethno-national and euro-integration aspects is represented in the article. It is stressed on scientific understanding of national history and ethno-pedagogical education essence, their content, meaning of methodological principles of system, continuity and succession so as ensuring their ethno-national direction, which is now gain new theoretical-methodological content. In fact ethno-national aspects passed from the problems of sense-creation, integral understanding which is being renewed to the personal knowledge. Accordingly, Ukrainian studies historical-pedagogical and culturological thought is directed to the modeling of cultural-educational system, considering synergetic principles of self-organization of interdisciplinary integral knowledge, axiological, archetype-symbolic, conceptual approaches.

Key words: national historical education, humanitarian conceptions, culturological practical work, integration processes, European space, cultural-educational paradigm, cultural self-identification, national cultural policy, Ukrainian studies concepts, Ukrainian studies priorities.

читати далі »

Якімова Антоніна - Спеціальності «українська філологія» у Софійському університеті – 15 років

Цьогорiчний травень можна справедливо назвати мiсяцем українiстики в Софiйському унiверситетi Святого Климента Охридського в Болгарiї. Так склалося, що з моменту створення цього першого болгарського вищого навчального закладу допомагав його формуванню й становленню вiдомий український вчений, мислитель i полiтик, професор М. Драгоманов, який у 1889–1895 роках очолював кафедру iсторiї у Вищiй школi (так спочатку називався унiверситет).

читати далі »

ННДІУВІ - Вітання з нагоди урочистостей до 15-рiччя українського вiддiлення у Софiйському унiверситетi Святого Климента Охридського

читати далі »

Жуківський Василь - Дімітр Шишманов – дипломат, письменник, онук Михайла Драгоманова

«Ну, що, Гечев, ми з вами розлучаємося», – сказав Дімітр Шишманов, посол Болгарії в Греції, звертаючись до свого підлеглого і водночас літератора, перекладача з грецької Стефана Гечева. – Мене відкликають. Призначають головним секретарем міністерства».

читати далі »

Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet