головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2010   Число: #4(37)
пошук по сайту
Кононенко Тарас - Музикологічний наголос у дослідженнях філософської спадщини Г. Сковороди

Стаття присвячена дослідженню музико-симфонічної складової у філософській спадщині українського філософа Г. Сковороди. Обґрунтована необхідність застосування інтегративних методологій для з’ясування природи осердя філософського розмислу мислителя. Практично в кожному творі представлена типова для Г. Сковороди структура, що засвідчує існування логічного алгоритму розгляду питання. Істотного значення для творів набуває формулювання інтегративного, а не одиничного однорідного засновку, що є, безумовно, креативним для філософування XVIII ст. Водночас типом і методом поєднання складників засновку є симфонічна інтеграція, тобто поєднання складових відбувається шляхом симфонізації з метою отримання симфонічного для всього твору дієвого чинника. Одночасно це є й унікальна тональність твору, оскільки заміна одного зі складників засновку неминуче призвела б до зміни й підбору змістів у всіх наступних розділах. І, врешті, з безпосередніх висновків очевидно, що симфонія як засіб формування шляху розгляду проблеми рівнозначно притаманна творам, як і діалогічні засоби.

Ключові слова: музикологія, симфонія, симфонічна структура розмислу, симфонічність, контамінація, контамінативність.

Музыкологический акцент в исследованиях философского наследия Г. Сковороды

В статье исследуется музыко-симфоническая составляющая философского наследия украинского философа Г. Сковороды. Обоснована необходимость применения интегративных методологий в изъяснении природы сущности философского мышления мыслителя. Практически каждое сочинение Г. Сковороды содержит типичную структуру, что свидетельствует о существовании логически обоснованного алгоритма рассмотрения вопроса. Существенное для сочинений значение приобретает формулирование интегративного, а не единичного однородного основания (зачина), что есть, безусловно, креативным для философствования XVIII в. В то же время типом и методом соединения составляющих основания (зачина) является симфоническая интеграция, то есть соединение составляющих происходит путем симфонизации с целью получения симфонического для всего произведения действенного фактора. Вместе с тем это является и уникальной тональностью сочинения, поскольку замена одной из составляющих основания (зачина), безусловно, повлияла бы на изменение и подбор содержаний во всех последующих разделах. И, суммируя, из выводов следует, что симфония как способ формирования пути рассмотрения проблемы равносильно присуща сочинениям, как и диалогические средства.

Ключевые слова: музыкология, симфония, симфоническая структура мышления, симфонизм, контаминация, контаминативность.

Methodological accent of H. Skovoroda’s researches of philosophical heritage

The article is devoted to research of musical and symphonic component in philosophical heritage of the Ukrainian philosopher H. Skovoroda. Necessity of integrative methodologies using for clarification of thinker’s philosophical thought nature center is grounded. Practically in each work typical for H. Skovoroda structure is presented; it assures existing of the question considering logical algorithm. Formulation of integrative not single homogeneous premise which is absolutely creative for philosophy of XVIII century acquires essential meaning for the works. At the same time symphonic integration is the type and method of combination of the premise components; combination of the components occurs by means of symphonization with aim of reception of the active factor which is symphonic for all work. Simultaneously this is a unique tonality of the work because substitution of one of the premise components inevitably leads to change and selection of the contents in all following parts. And at last it is evident that symphony as means of formation of the problem way of examination equivalently inherent to the works so as dialogical means.

Key words: musicology, symphony, symphonic structure of thought, symphony, contamination, contaminativeness.

читати далі »

Скрипаль Ганна - Аналіз феномену мислителів київського кола в контексті проблеми розмежування української та російської філософії

Розглянуто проблему розмежування російської філософії, яка довгий час існувала в межах спільного інтелектуального простору з українською філософією. Проаналізовано феномен мислителів Київського кола (М. Бердяєв та Л. Шестов), які здійснили другий поворот у духовному житті Росії. Запропоновано до Київського кола філософів віднести мислителів, які навчалися в Київському університеті та працювали в Києві наприкінці XIX – на початку XX ст.: М. Бердяєва, Л. Шестова, В. Зеньковського, Д. Чижевського, І. Гілярова, Г. Шпета. Обґрунтовано використання щодо цих мислителів терміна «коло», а не «школа» або «центр». Зазначено вплив київської філософської культури та україноментальної атмосфери Києва, завдяки яким у творчості мислителів Київського кола можна відзначити певні спільні риси. Простежено українські мотиви у творчості мислителів Київського кола; підкреслено співзвучність їхніх філософських позицій з ідеями української мислительної традиції.

Ключові слова: Київське коло філософів, школа, тема міста, духовний ренесанс, нова релігійна свідомість.

Анализ феномена мыслителей Киевского круга в контексте проблемы размежевания украинской и российской философии

Рассмотрена проблема разграничения российской философии, которая долгое время существовала в рамках общего интеллектуального пространства с украинской философией. Проанализирован феномен мыслителей Киевского круга (Н. Бердяев и Л. Шестов), которые совершили второй поворот в духовной жизни России. Предложено к Киевскому кругу философов отнести мыслителей, которые учились в Киевском университете и работали в Киеве в конце XIX – начале XX в.: Н. Бердяева, Л. Шестова, В. Зеньковского, Д. Чижевского, И. Гилярова, Г. Шпета. Обосновано использование относительно указанных мыслителей термина «круг», а не «школа» или «центр». Отмечено влияние киевской философской культуры и украиноментальной атмосферы Киева, благодаря которым в творчестве мыслителей Киевского круга можно отметить определенные общие черты. Прослежены украинские мотивы в творчестве мыслителей Киевского круга, подчеркнуто созвучие их философских позиций с идеями украинской мыслительной традиции.

Ключевые слова: Киевский круг философов, школа, тема города, духовный ренессанс, новое религиозное сознание.

Kyiv circle thinkers phenomenon analysis in the context Ukrainian and Russian philosophy delimitation problem

The problem of differentiation of Russian philosophy which existed for a long time within the limits of the general intellectual space is considered with Ukrainian philosophy. The phenomenon of the Kyiv circle philosophers such as N. Berdyaev and L. Shestov who made the second turn in spiritual life of Russia is analyzed. Such thinkers as N. Berdyaev, L. Shestov, V. Zenkovsky, D. Chizhevsky, I. Giljarov, G. Shpet who studied at Kyiv University and worked in Kyiv in the end of XIX – in the beginning of XX century are proposed to be enlisted to the Kyiv circle of philosophers. Usage of the term «circle», instead of «school» or «center» in reference to thinkers given is proved. Influence of the Kyiv philosophical culture and Ukrainian mental atmospheres of Kyiv thanks to which in creation of thinkers of the Kyiv circle it is possible to track certain common features is accented. Ukrainian motives in creativity of thinkers of the Kyiv circle are traced. Harmony of philosophical positions of thinkers of the Kyiv circle with ideas of the Ukrainian cogitative tradition is underlined.

Key words: Kyiv philosophers circle, school, City theme, spiritual Renaissance, New religious consciousness.

читати далі »

Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet