головнановинипошукредакціяконтакти
     Рік: 2011   Число: #1(38)
пошук по сайту
Калакура Ярослав - Українознавство в обороні історичної пам’яті від фальсифікацій і спотворень

З’ясовується роль українознавства у збереженні історичної пам’яті українського народу, в боротьбі з фальсифікаціями та спотвореннями історії України. Висвітлюється внесок Національного науково-дослідного інституту українознавства у відстоювання правди про етногенез українського народу, його національно-визвольний і державницький рух, про сутність радянської державності та масштаби репресій тоталітарного режиму, про відновлення незалежності України, трансформацію суспільства та сучасні інтеграційні процеси.

Ключові слова: українознавство, методологія, історія України, історична пам’ять, оборона правди, наукова критика, фальсифікації, спростування.

Украинознавство в защите исторической памяти от фальсификаций и искажений

Выясняется роль украинознавства в сохранении исторической памяти украинского народа, в борьбе с фальсификациями и искажениями истории Украины. Освещается вклад Национального научно-исследовательского института украинознавства в отстаивание правды об этногенезе украинского народа, его национально-освободительном и государственном движении, о сущности советской государственности и масштабах репрессий тоталитарного режима, о восстановлении независимости Украины, трансформации общества и современных интеграционных процессах.

Ключевые слова: украинознавство, методология, история Украины, историческая память, защита правды, научная критика, фальсификации, опровержения.

Ukrainoznavstvo in defense of historical memory from falsifications and distortions

Role of Ukrainoznavstvo in defense of historical memory of Ukrainian people in struggle with falsifications and distortions of history of Ukraine is found out in the article. Contribution of National research institute of Ukrainoznavstvo in defense of the truth about ethno genesis of Ukrainian people, about its national liberation and statist movement, about essence of Soviet statehood and scales of repressions of totalitarian regime, about renewal of independence of Ukraine, transformation of society and modern processes of integration is cleared up in the article.

Key words: Ukrainoznavstvo, methodology, history of Ukraine, historical memory, defense of truth, scientific criticism, falsifications, confutation.

читати далі »

Гомотюк Оксана - Здобутки українознавства: історичні уроки (Початок у №4 (37). – 2010.)

У статті досліджено процес визрівання, становлення і розвитку наукових засад українознавства в 90-ті роки ХІХ – першій третині ХХ століття. Основний сегмент розвідки становить аналіз концептуальних досліджень фундаторів українознавства, які сприяли науковій систематизації знань про Україну та українців і зробили вагомий внесок в опрацювання його теоретичних і методологічних основ. З’ясовано процес формування парадигми українознавчої думки, простежено роль наукових осередків та інституцій, їхніх друкованих органів як на території України, так і української діаспори. Проаналізовано вплив національно-визвольних змагань і українського державотворення 1917–1920 років на інституціалізацію українознавства як науки й навчальної дисципліни, причини та наслідки згортання українознавчих студій в умовах радянського тоталітаризму. У центрі дослідження – провідні тенденції утвердження українознавства як інтегративної системи й синтезу знань про Україну й українців, як способу вираження історичної місії українства. На основі дослідження обґрунтовано феномен українознавства, його зростаючу роль на сучасному етапі розвитку й трансформації українського суспільства на засадах національної ідеї, демократії та права.

Ключові слова: наукові засади, наукові центри, наукові товариства, синтез, інтегрованість, самобутність.

Достижения украинознавства: исторические уроки

В статье исследован процесс формирования, становления и развития научных основ украинознавства в 90-е годы XIX – первой трети ХХ века. Основной сегмент работы составляет анализ концептуальных исследований основателей украинознавства, способствовавших научной систематизации знаний об Украине и украинцах и сделавших весомый вклад в проработку его теоретических и методологических основ. Выяснен процесс формирования парадигмы украинознавческой мысли, прослежена роль научных центров и институтов, их печатных органов как на территории Украины, так и украинской диаспоры. Проанализировано влияние национально-освободительных движений и украинского государственного созидания 1917–1920 годов на институциализацию украинознавства как науки и учебной дисциплины, причины и последствия свертывания украинознавческих исследований в условиях советского тоталитаризма. В центре исследования – ведущие тенденции утверждения украинознавства как интегративной системы и синтеза знаний об Украине и украинцах, как способа выражения исторической миссии украинства. На основе исследования обоснован феномен украинознавства, его возрастающая роль на современном этапе развития и трансформации украинского общества на принципах национальной идеи, демократии и права.

Ключевые слова: научные основы, научные центры, научные общества, синтез, интегрированность, самобытность.

Achievements of ukrainoznavsto: lessons of history

The article is dedicated to the history problem of establishing and confirmation the scientific grounds of science about Ukraine and about Ukrainians in 90 years of the 19th century and in the one third of the 20th century. The considerable part of work is the analysis of conceptionable researches of Ukrainian history, culture and ethnography founders which favoured to the scientific substantiations of knowledge about Ukraine and Ukrainians as distinctive, separate, independent and united nation and has an important positive influence on the society. The contribution of the leading Ukrainian ethnographers is looked into forming the paradigm of Ukrainian ethnographical option and the role of the scientific centres and institutions are retraced and their printed parts not only on the territory of continental Ukraine but in the Ukrainian Diaspora. The causes and results of folding the Ukrainian ethnographical studios are analyzed in the Soviet Ukraine too. The way of confirming the Ukrainian ethnography as integrative system, as knowledge synthesis about Ukraine and about Ukrainians as the way of expressing the Ukrainian historic mission are in the centre of the author’s vision. On the base of the research Ukrainoznavstvo phenomenon is grounded; its increasing role on the modern stage of the Ukrainian society development and transformation on the ground of national idea, democracy and law is determined.

Key words: university’s centres, science associations, scientific grounds, synthesis, integrant, distinctive, separate, independent.

читати далі »

Петрук Наталія - Про деякі методологічні засади українознавства

У статті аналізується епістемологічна програма українознавчого дослідження, розглядаються основні методологічні підходи до переосмислення концепцій і теоретичних схем сучасного українознавства. Підкреслюється, що українознавчий аналіз передбачає з’ясування не лише всезагальних характеристик українського буття, але й вивчення важливих аспектів діяльності української спільноти на різних етапах історичного розвитку, реконструкцію картини українського життя, відтворення змісту свідомості певної доби, духовного світу особистості. Використання методології українознавчого пізнання дає можливість переосмислити більшість ключових концепцій і схем української історії, сформованих у свідомості моделей української ідентичності.

Ключові слова: українознавство, український етнос, українська спільнота.

О некоторых методологических основаниях украинознавства

В статье анализируется эпистемологическая программа украинознавческого исследования, рассматриваются основные методологические подходы к переосмыслению концепций и теоретических схем современного украинознавства. Подчеркивается, что украинознавческий анализ предусматривает изучение не только всеобщих характеристик украинского бытия, но и важных аспектов деятельности украинского сообщества на разных этапах исторического развития, реконструкцию картины украинской жизни, воспроизведение содержания сознания определенной эпохи, духовного мира личности. Использование методологии украинознавческого познания дает возможность переосмыслить большинство ключевых концепций и схем украинской истории, существующих в сознании моделей украинской идентичности.

Ключевые слова: украинознавство, украинский этнос, украинское сообщество.

About some methodological principles of Ukrainoznavstvo

Epistemological program of Ukrainoznavstvo research is analyzed in the article. Main methodological approaches to reinterpretation of conceptions and theoretical schemes of modern Ukrainoznavstvo are examined. It is emphasized that analysis of Ukrainoznavstvo provides clarification not only general characteristics of Ukrainian being but also studding of important aspects of Ukrainian community activity on the different stages of historical development, reconstruction of Ukrainian life picture, reproduction of definite age consciousness plot, inner world of personality. Usage of Ukrainoznavstvo question methodology gives the opportunity to reinterpret the majority key conceptions and schemes of Ukrainian history which were formed in consciousness of Ukrainian identity models.

Key words: Ukrainoznavstvo, Ukrainian ethnos, Ukrainian community.

читати далі »

Лєбєдєва Юлія - Державницький сегмент наукових досліджень в радянській Україні: від згортання до заборони (Початок у № 4 (37). – 2010.)

У статті зроблено спробу опису розвитку та занепаду державницького напряму в українознавчих історичних дослідженнях за часів становлення Радянської України. Українська революція і державотворчі процеси 1917–1921 років супроводжувалися потужним розвитком українознавства як системи знань про Україну та українство, утвердженням у ньому державницького напряму. Цей процес з різною мірою інтенсивності тривав упродовж міжвоєнного періоду як на материковій Україні, так і в діаспорі. Державницький напрям українознавства належить до пріоритетних завдань наукового осмислення надбань науки самопізнання українського народу. Його історіософію та теоретико-методологічну основу складають визнання держави одним із головних рушіїв історичного й суспільного прогресу, зосередження уваги на дослідженні ролі державницького чинника у формуванні нації, утвердженні її ідентичності, захисті національних прав і свобод. Ключова роль в утвердженні цього напряму в українознавстві належить історикам, насамперед тим, що сповідували державницьке розуміння історичного процесу.

Ключові слова: українознавство, державницький напрям, українська історіографія, історичний процес.

Государственнический сегмент научных исследований в Советской Украине: от сворачивания к запрету

В статье сделана попытка описания развития и упадка государственнического направления в украинознавческих исторических исследованиях во времена становления Советской Украины. Украинская революция и процессы становления государственного строя 1917–1921 годов сопровождались мощным развитием украинознавства как системы знаний об Украине и украинстве, утверждением в нём государственнического направления. Этот процесс в разной степени интенсивности продолжался в течение межвоенного периода как на материковой Украине, так и в диаспоре. Государственническое направление украинознавства принадлежит к приоритетным заданиям научного осмысления приобретений науки самопознания украинского народа. Его историософию и теоретико-методологическую основу составляют признание государства одним из главных двигателей исторического и общественного прогресса, сосредоточение внимания на исследовании роли государственнического фактора в формировании нации, утверждении ее идентичности, защите национальных прав и свобод. Ключевая роль в утверждении этого направления в украинознавстве принадлежит историкам, прежде всего тем, которые исповедовали государственническое понимание исторического процесса.

Ключевые слова: украинознавство, государственническое направление, украинская историография, исторический процесс.

Statist segment of scientific researches in Soviet Ukraine: from reduction to prohibition

Introductory attempt of development description and reduction of statist direction in historical researches of Ukrainoznavstvo during formation of Soviet Ukraine is made in the article. Ukrainian revolution and state creation processes of 1917–1921 were accompanied with powerful development of Ukrainoznavstvo as system of knowledge about Ukraine and Ukrainian people and with strengthening of statist direction there. This process with different measure of intensity lasted during interwar period both in Ukrainian mainland and in Diaspora. Statist direction of Ukrainoznavstvo belongs to priority tasks of scientific comprehension of Ukrainian people self-knowledge achievements of science. Historical philosophy and theoretical and methodological basis of this direction consists of recognition of state as one of the main movers of historical and social progress, concentration of attention on research of statist factor role in formation of nation, consolidation of its identity, defense of national right and freedom. Key role in strengthening of statist direction in Ukrainoznavstvo belongs to historians first of all those who professed statist understanding of historical process.

Key words: Ukrainoznavstvo, statist direction, Ukrainian historiography, historical process.

читати далі »

Шаравара Тамара - Дорадянська історіографія університетських реформ другої половини ХІХ – початку ХХ століття у Російській імперії

У статті досліджуються погляди представників російської та української інтелігенції на реформи й модернізацію вищої школи 2-ої половини ХІХ – початку ХХ ст. у Російській імперії. Висвітлено історіографію розробки й запровадження університетських статутів 1863 р. й 1884 р. Порушено питання боротьби української інтелігенції за національну школу. Проаналізовано зміни внутрішньополітичного курсу держави, пов’язані з уведенням «Тимчасових правил», процес призупинення реформ на 1905 р. Розглянуто питання доцільності копіювання західноєвропейських (німецьких та французьких) принципів розбудови вищої школи й привнесення їх у російське освітнє середовище та визначено реакцію на це освітян. Висвітлено історіографію боротьби університетів за розширення автономії.

Ключові слова: історіографія, реформа, університетський статут, автономія, опікун, національна школа.

Досоветская историография университетских реформ второй половины ХІХ – начала ХХ века в Российской империи

В статье исследуются взгляды представителей российской и украинской интеллигенции на реформы и модернизацию высшей школы 2-ой половины ХІХ – начала ХХ в. в Российской империи. Отражена историография разработки и введения университетских уставов 1863 г. и 1884 г. Поставлен вопрос борьбы украинской интеллигенции за национальную школу. Проанализированы изменения внутриполитического курса государства в связи с введением «Временных правил», процесс приостановки реформ на 1905 г. Рассмотрен вопрос целесообразности копирования западноевропейских (немецких и французских) принципов развития вузов и привнесения их в русскую образовательную среду, а также определена реакция на это представителей сферы образования. Отражена историография борьбы университетов за расширение автономии.

Ключевые слова: историография, реформа, университетский устав, автономия, опекун, национальная школа.

Pre-Soviet historiography of university reforms of second half of ХІХ – beginning of ХХ century in Russian empire

Views of Russian and Ukrainian intelligence representatives at the reforms and modernization of higher school of second half of ХІХ – beginning of ХХ century in Russian empire are researched in the article. The historiography of development and establishment of university charters of 1863 and 1884 are enlightened. Attention to the question of the Ukrainian intelligence struggle for national school is raised. Changes of the state internal political rate, which are connected with installing of «Temporary rules» are analyzed, process of reforms suspension for 1905. Questions of West-European (German and French) higher school principles of construction copying expediency and their entering into Russian educational environment are examined, and reaction of education sphere representatives on it is defined. The historiography of the universities struggle for autonomy expansion is reflected.

Key words: historiography, reform, university charter, autonomy, trustee, national school.

читати далі »

Хоменко Олександр - Студії над українською художньою словесністю як чинник самопізнання та духової консолідації українства у 20–40-х роках XІX століття

У статті аналізується науковий доробок вчених, праці яких у 20–40-х роках XІX ст. утвердили нову парадигму дослідження явищ вітчизняної художньої словесності. Фундатором цієї парадигми був М. Максимович, діяльність якого концептуалізувала інституціоналізацію наукової школи – першої в українознавстві за весь час існування його як окремішньої наукової дисципліни. Теоретико-методологічні засади «школи М. Максимовича» здобулися на подальший розвиток в студіях О. Бодянського (насамперед у його праці «О народной поэзии словянских племен» – фундаментальному порівняльно-системному дослідженні типології усної української словесності), І. Срезневського, І. Вагилевича, Я. Головацького. Велика увага приділена сучасному «прочитанню» інтелектуального набутку класиків української гуманітаристики.

Ключові слова: українська художня словесність, народність, національна специфіка, синтез, узагальнення етапів розвитку письменства.

Исследования украинской художественной словесности как фактор самопознания и духовной консолидации украинства в 20–40-е годы XІX столетия

В статье анализируется вклад в украинознавство ученых, труды которых в 20–40-х годах XІX ст. способствовали утверждению новой парадигмы изучения явлений отечественной художественной словесности. Концептуальные основы этой парадигмы были заложены М. Максимовичем, деятельность которого позволила сформироваться новой научной школе –первой в украинознавстве за период существования ее как самостоятельной научной дисциплины. Теоретико-методологическая концепция «школы М. Максимовича» получила дальнейшее развитие в трудах О. Бодянского (в первую очередь в его работе «О народной поэзии славянских племен» – фундаментальном сравнительно-системном исследовании типологии усной украинской словесности), И. Срезневского, И. Вагилевича, Я. Головацкого. Большое внимание уделено современному «прочтению» интеллектуального наследия классиков украинской гуманитаристики.

Ключевые слова: украинская художественная словесность, народность, национальная специфика, синтез, обобщение этапов развития литературы.

Schools of Ukrainian artistic literature as factor of Ukrainians’ self-knowledge and inner consolidation in 20 – 40-s of XIX century

Masterpiece of the scientists whose works in 20 – 40-s of XIX century strengthened the new paradigm of national artistic literature phenomena researches is analyzed in the article. The founder of this paradigm was M. Maksymovych whose activity conceptualized institutionalization of scientific school which was first in Ukrainoznavstvo during all the time of its existence as separate scientific discipline. Theoretical and methodological bases of «M. Maksymovych’s school» had further development in the schools of O. Bodyanskyi (first of all in his work «About folk poetry of Slav tribes» – a fundamental comparative and system research of verbal Ukrainian literature typology), I. Vagylevych, Y. Holovatskyi. Great attention is paid on modern «reading» of Ukrainian humanitarian activity classics intellectual property.

Key words: Ukrainian artistic literature, nationality, national specificity, synthesis, generalization of the written language stages development.

читати далі »

Крисаченко Валентин - Розвиток філософії науки в Україні у другій половині ХХ століття

У статті проаналізовано розвиток філософії науки у 2-ій половині ХХ ст. Вона відображала всю складність періоду з його перипетіями, визначеними, з одного боку, повною заідеологізованістю суспільного буття і філософської думки, а з іншого – об’єктивними законами пошуку істини, особливо за сприятливих умов побудови демократичного суспільства. Філософія науки у 2-ій половині ХХ ст. пройшла складний і неоднозначний шлях розвитку. Якщо на перших етапах переважала ідеологічна зашореність аналізу знання, то вже у 1960–70-х роках, а потім в останні десятиліття ХХ ст., визначились орієнтири пошуку реальних проблем методології і гносеології наукового пізнання, а також пріоритетності людиноцентризму практично всіх галузей науки і практичного застосування їх здобутків.

Ключові слова: філософія науки, українознавство, природознавство, наукове пізнання.

Развитие философии науки в Украине во второй половине ХХ века

В статье проанализировано развитие философии науки во второй половине ХХ в. Она несла на себе отпечаток всей сложности периода с его перипетиями, определенными, с одной стороны, полной заидеологизированностью общественного бытия и философской мысли, а с другой – объективными законами поиска, особенно при благоприятных условиях построения демократического общества.Философия науки во 2-й половине ХХ в. прошла сложный и неоднозначный путь развития. Если на первых этапах преобладала идеологическая зашоренность анализа знания, то уже в 1960–70-е годы и в последние два десятилетия определились ориентиры поиска реальных проблем методологии и гносеологии научного познания, а также приоритетности человекоцентризма практически всех отраслей науки и практического применения их достижений.

Ключевые слова: философия науки, украинознавство, естествознание, научное познание.

Philosophy of science development in Ukraine in the second half of XX century

Philosophy of science development in the 2-nd half of XX century is analyzed in the article. It has reflected all the difficulty of the period with its troubles, defined, from one side, by total idealization of social being and philosophical thought, and from another side – by objective laws of truth search, especially on favourable conditions of democratic society construction. Philosophy of science in the 2-nd half of XX century made complex and vague way of development. On the first stages it had suffered from ideological dogmatism of science analysis. But in 1960–1970 and then in the last few decades of XX cent., orientation point of real methodology and gnoseology of scientific knowledge problems search has been determined, so as human oriented priority in all branches of science and practical application of its achievements.

Key words: Philosophy of science, Ukrainoznavstvo, Natural sciences, scientific knowledge.

читати далі »

Кучер Валерій - Постать Ю. Тютюнника у висвітленні діячів революційної доби (1917–1921 років) та сучасних українських дослідників

У статті вивчається державницька (військово-політична) та літературно-мистецька діяльність Ю. Тютюнника у висвітленні діячів періоду Української національно-демократичної революції (1917–1921 років) та сучасних українських дослідників. Акцентується увага на постаті Ю. Тютюнника як одного з найвизначніших командирів Армії УНР та керівника Другого Зимового походу української армії. Простежується процес формування та трансформації суспільно-політичних поглядів отамана на тлі складного соціально-економічного та політичного життя Наддніпрянщини кінця ХІХ – початку ХХ ст. Широко представлені історіографічні праці сучасників цієї непересічної особистості та маловідомі сторінки діяльності Ю. Тютюнника, що побачили світ в Україні останнім часом.

Ключові слова: Ю. Тютюнник, військовий діяч, УНР, С. Петлюра, армія, український народ, селянство, державність, революція, незалежність, українська історіографія, архівні дані, національний герой, суперечлива постать, Україна, історична пам’ять.

Личность Ю. Тютюнника в освещении деятелей революционной поры (1917–1921) и современных украинских исследователей

В статье изучается государственная (военно-политическая) и литературно-художественная деятельность Ю. Тютюнника в освещении деятелей периода Украинской национально-демократической революции (1917–1921) и современных украинских исследователей. Акцентируется внимание на личности Ю. Тютюнника как одного из выдающихся военных командиров Армии УНР и руководителя Второго Зимнего похода украинской армии. Прослеживается процесс формирования и трансформации общественно-политических взглядов атамана на фоне сложной социально-экономической и политической жизни Надднепрянщины в конце ХIX – начале ХХ в. Широко представлены историографические труды современников этой неординарной личности о малоизвестных страницах деятельности Ю. Тютюнника, опубликованные в Украине в последнее время.

Ключевые слова: Ю. Тютюнник, военный деятель, УНР, С. Петлюра, армия, украинский народ, крестьянство, государственность, революция, независимость, украинская историография, архивные данные, национальный герой, противоречивая личность, Украина, историческая память.

Yuri Tiutiunnyk stature in elucidation of revolution age (1917–1921) figures and modern scientists of Ukrainian enlightenment

Etatist (military and political) literature and artistic activity of Y. Tiutiunnyk in Ukrainian national democratic revolution figures (1917–1921) and modern Ukrainian researchers enlightenment is studied in the article. Attention is made on Y. Tiutiunnyk figure as one of the most prominent UNR Army commander and Ukrainian army Second Winter march leader. Process of social and political views formation and transformation of otaman on the field of complex political, social and economic life of Naddniprynshyna in the end of XIX – beginning of XX-th century is traced. Historiography works of contemporaries of this outstanding person and little known pages of Y. Tiutiunnyk activity which now can be seen in Ukraine are widely represented.

Key words: Y. Tiutiunnyk, military figure, UNR, S. Petlura, army, Ukrainian people, peasantry, nationality, revolution, independence, Ukrainian historiography, archival data, national hero, contradicting person, Ukraine, historical memory.

читати далі »

Сафонкіна Ольга - Категорії волинського селянства другої половини ХVI – першої половини ХVII століття (за історіографією та документальними джерелами)

Українознавство як науковий напрям ставить своїм головним завданням всебічне вивчення історії українського народу, найбільшою верствою якого протягом віків було і залишається селянство. Отже, дослідження історії селянства України є важливою українознавчою проблемою. Це завдання актуальне також з огляду на подеколи свідому фальсифікацію багатьох проблем історичного розвитку України, у тому числі й історії селянства ХVII ст. В історіографії досі панує погляд на селянство ХVI–ХVII ст. як на однорідну злиденну масу, що не відповідає історичним реаліям. На підставі аналізу інвентаря маєтків кн. Острозьких 1620 р. з’ясовано категорії тогочасного селянського населення Волині. Показано, що аграрна реформа 1557 р. не зруйнувала дворищної системи господарювання, яка і в ХVI–ХVII ст. залишалась панівною.

Ключові слова: селянство, історіографія, категорії, аграрна реформа 1557 р. («волочна поміра»), дворище, волока.

Категории волынского крестьянства второй половины ХVI – первой половины ХVII века (по историографии и документальным источникам)

Украинознавство как научное направление считает своей главной задачей всестороннее изучение истории украинского народа, большинством которого в течение многих веков было и остается крестьянство. Поэтому изучение истории украинского крестьянства является важнейшей украинознавческой проблемой. Эта задача актуальна также в связи с некоторой, порой сознательной, фальсификацией многих сторон исторического развития Украины, в том числе истории крестьянства ХVI–ХVII веков. В историографии до сих пор преобладает мнение, что крестьянство ХVI–ХVII вв. – это безликое убогое большинство, не отвечающее историческим реалиям. На основе анализа инвентаря имений кн. Острожских 1620 г. указаны категории крестьянства того времени на Волыни. Показано, что аграрная реформа 1557 г. не уничтожила дворищную систему хозяйствования крестьян, которая и в XVI–ХVII вв. оставалась господствующей.

Ключевые слова: крестьянство, историография, категории, аграрная реформа 1557 г. («волочная помера»), дворище, волока.

Volyn peasantry categories in the 2-nd half of XVI – 1-st half of XVII century

Ukrainoznavstvo as scientific set places its own task as detailed studying of Ukrainian people history, most layer of which was peasantry during all ages. So, research of Ukrainian peasantry history is important problem of Ukrainoznavstvo. This task is also actual from the view on sometimes conscious falsification of different problems of Ukrainian historical development, including history of peasantry in XVII century. The view on peasantry of XVI–XVII century as on homogeneous mass, which doesn’t meet historical reality, is still exists in historiography. Based on analysis of duke Ostrozkyi estates in 1620, categories of peasant population in Volyn of that time are cleared up. It is shown that agrarian reform of 1557 didn’t destroy homestead system of management, which in XVI–XVII century remained prevalent.

Key words: peasantry, historiography, categories, agrarian reform of 1557, homestead, dragnet.

читати далі »

Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet