Роки | Числа | |||
2013 | 1(46) | 2(47) | 4(48) | |
2012 | 1(42) | 2(43) | 3(44) | 4(45) |
2011 | 1(38) | 2(39) | 3(40) | 4(41) |
2010 | 1(34) | 2(35) | 3(36) | 4(37) |
2009 | 1(30) | 2(31) | 3(32) | 4(33) |
2008 | 1(26) | 2(27) | 3(28) | 4(29) |
2007 | 1(22) | 2(23) | 3(24) | 4(25) |
2006 | 1(18) | 2(19) | 3(20) | 4(21) |
2005 | 1(14) | 2(15) | 3(16) | 4(17) |
2004 | 2(11) | 4(13) | ||
2003 | 1(6) | 3(8) | 4(9) | |
2002 | 2(3) | 3(4) | 4(5) | |
2001 | 1(1) |
Рецензія на книгу С.П. Плачинди «Словник давньоукраїнської міфології». – К.: Велес, 2007. – 240 с. – серія: культурна спадщина України
Рецензія на монографію В.Солдатенка “Винниченко і Петлюра: політичні портрети революційної доби”. – К.: Світогляд, 2007. – 621 с.
Співавтор
Оксана Гомотюк кандидат історичних наук, доцент кафедри українознавства Тернопільського національного економічного університету
Рецензія на книгу «Наукова та видавнича діяльність наукового товариства імені Шевченка в Європі». – К., 2007. – 528 с.
Співавтор
Оксана Висовень кандидат історичних наук (м. Переяслав-Хмельницький)
Рецензія на книгу Короті-Ковальської В.П. «Українська народнопісенна творчість в українознавстві». – К.: НДІУ, 2008. – 254 с.
15 квітня 2008 р. у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувся V Всеукраїнський соціолінгвістичний семінар. Засновником і керівником семінару є Галина Петрівна Мацюк – доктор філологічних наук, професор кафедри загального мовознавства філологічного факультету ЛНУ. Проведення цього форуму бере початок у 2004 р. і має на меті сформувати в Україні мовознавче середовище, яке розвивало б теорію і практику досліджень про різні вияви взаємодії мови та суспільства, систематизуючи лінгвосоціологічні погляди українських учених, які все ще маловідомі в сучасній науці...
Співавтор
Галина Слободян завідувач лабораторії педагогічного досвіду та етнопедагогіки Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Традиційно під наукою розуміють систему знань про закономірності розвитку природи, суспільства, мислення, а також окремих галузей цих та інших знань. Можна твердити, що це сфера і продукт діяльності суспільства, ключовий елемент його духовної культури. Розвиток науки обумовлюється різноманітними об’єктивними та суб’єктивними обставинами, серед яких однією з головних є стан інтелектуальної еліти. У процесі формування якої, на нашу думку, визначальними є принципи наступності та безперервності. Таким чином, майбутній науковець розпочинає власне становлення з часу перебування за шкільною лавою. Тому одним із перспективних напрямів роботи з учнями на базі загальноосвітніх навчальних закладів є організація їхньої науково-дослідної діяльності. Цьому напряму педагогічної праці з підростаючим поколінням на Прикарпатті сприяє проведення Міжнародного конкурсу з українознавства...
Співавтори
Неоніла Красножон кандидат історичних наук, доцент (Переяслав-Хмельницький)
Оксана Данилюк-Кульчицька молодший науковий співробітник відділу української етнології НДІУ
Рецензія на науковий бібліографічний довідник «Український етнос у просторі й часі (2005–2008) / Укладачі: Чирков О. А., Фігурний Ю. С.». – К., 2008. – 406 с.
3 нагоди виходу нової збірки поезії Миколи Пивовара "Квітень молиться"
Співавтор
Ярослав Калакура доктор історичних наук, заслужений професор Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, провідний науковий співробітник НДІУ МОН України
Рецензія на навчальний посібник С.А.Макарчука “Етнічна історія України”. – К.: Знання, 2008. – 471 с.
У квітні 2008 р. Олесю Терентійовичу Гончару виповнилося 90 років від дня народження. За своє життя він створив десятки романів, повістей, оповідань, кіносценаріїв, книг літературної критики і публіцистики, – і в той же час плодотворно працював головою Спілки письменників України, головою Національної Ради миру, депутатом Верховної Ради СРСР і України, очолював численні фонди і товариства, був, як писали зарубіжні діячі освіти, науки, культури, «хрещеним батьком» і Товариства української мови ім. Т.Г.Шевченка, і всенародного руху, і всієї суверенної України. Закономірно, що коли серце Олеся Терентійовича зупинилося, то в некролозі було зазначено: «Непоправної втрати зазнала Україна – відійшов у вічність її великий син, патріарх української літератури, геніальний майстер слова, видатний громадський діяч, академік, митець і борець за щастя України в межах усього її Терену та в світі. Патріот, який у Щоденнику записав, як молитву: «Дякую Богові, що дав мені народитися українцем!» (1995 р.).