головнановинипошукредакціяконтакти
пошук по сайту
Чукіна В. - Мовна картина світу українців, відбита у фразеологізмах, як виховний потенціал уроків рідної мови

У статті розглянуто могутній виховний потенціал української фразеології на уроках рідної мови. Проаналізовано дані олімпіади з української мови та літератури, проведеної під час Всеукраїнського симпозіуму в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Ключові слова: мовна культура, мова, слово, мовна картина світу, мовна ментальність, українська фразеологія.

Языковая картина мира украинцев, отраженная во фразеологизмах, как воспитательный потенциал уроков родного языка

В статье рассмотрено мощный воспитательный потенциал украинской фразеологии на уроках родного языка. Проанализировано данные олимпиады по украинскому языку и литературе, проведенной во время Всеукраинского симпозиума в Украинском гуманитарном лицее Киевского национального университета им. Т. Шевченко.

Ключевые слова: языковая культура, язык, слово, языковая картина мира, языковая ментальность, украинская фразеология.

Linguistic Picture of the World Shown in Ukrainian Phraseological Units as Educational Potential of Lessons of Ukrainian Language

In the article author examined educational potential of Ukrainian phraseological units for lessons of Ukrainian language. The researcher analyzed results of competition in Ukrainian language and literature held in the Ukrainian Humanitarian Lyceum of Taras Shevchenko Kyiv National University.

Key words: linguistic culture, language, word, linguistic picture of the world, linguistic mentality, Ukrainian phraseology.

читати далі »

Кононенко Петро - Українська освіта: стан, проблеми, перспективи в Україні і в світі

Віками людина прагнула щастя – і віками намагалася визначити найефективнішу дорогу до нього. Тому завжди хотіла осягнути: а що таке – щастя? І неодмінно приходила до усвідомлення вирішальної ролі пізнання загалом та освіти зокрема. Прагненням знань були заполонені австралійці й шумери, ацтеки та інки, індійці, єгиптяни і греки. З огляду на це, творили заклади приватного й державного, загальноосвітнього й філософсько-релігійного, природничого й суспільно-гуманітарного спрямування. Відомо, що в основу життя свого народу клали процес освіти Володимир Великий і Ярослав Мудрий, митрополит Іларіон і Володимир Мономах. І скрізь освіта ставала могутньою підоймою розквіту особистості, цивілізації і культури, розкриття таємниць землі й неба, створення шедеврів мистецтва. Отже, освіта…

читати далі »

Кононенко Петро - Вірити в силу духу і в свій народ

Співавтор

Тарас Кононенко – кандидат філософських наук, доцент, завідувач відділу філософсько-психологічних проблем українознавства НДІУ

читати далі »

Кононенко Петро - Українська освіта у світовому часопросторі

Неважко переконатися, що проблема освіти була актуальною у всі віки. Важливо, що традиція не переривається...

читати далі »

Кононенко Петро - Мова і майбутнє України

У 10 статті Конституції записано: «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Конституція є Законом прямої дії...

читати далі »

Кожевніков Валентин - Важкий шлях до рідної мови

Загальновідомо, що без мови немає нації. Тому, коли Україна стала незалежною і ми почали будувати власну державу, я був упевнений, що наші керівники зрозуміють: "І.Без нації не можна побудувати сильну державу. 2.Без сильної держави народ не зможе бути багатим і щасливим. З.Без багатого і щасливого народу будь-яка влада буде ганебною, злочинною, тимчасовою і антинародною. 4.Без народної влади держава приречена на соціальні бунти, відсталість і втручання сильніших сусідів. А якщо керівники України зрозуміють крім того, що мова – це найбільш поширена і важлива інформаційна система, від досконалості, логічності, простоти якої залежить і ступінь освіченості народу, і глибина інтелекту інтелігенції, то почнуть з повернення української мови українському народу. Найшвидше і найлегше здійснити таку важливу справу можна лише обпершись на українську інтелігенцію, яка повинна була довести великі переваги нашої мови над іноземними (головними в своїх країнах) і переконати керівників держави в необхідності її швидкого впровадження в усіх сферах...

читати далі »

Пасемко Іван - Про престижність української мови

У статті йдеться про лаконічність, стислість та красу української мови як однієї зі слов’янських, що двічі була призером на знаних паризьких конкурсах поряд з італійською, французькою, фарсі та грузинською у 30-х роках ХХ ст., порівнюються окремі лексеми з польською, російською та чеською мовами, досконалість нашої мови при відтворенні складних німецьких голосних типу о-умляут, а-умляут, еu- тощо на відміну від російської, яка цей німецький о-умляут відтворює аж трьома голосними: -е- (мебель), -е- (амёба, Шрёдер), -э- (экономика).

Ключові слова: престижність, конкурси, фахівці українського слова, Крюкова, Стратієнко, Мазур, Манько, правопис російських префіксів, старожитність української, Грушевський, Ламанський, Фасмер, Шахматов, Рильський, Білоус.

О престижности украинского языка

В статье идет речь о лаконизме, сжатости и красоте украинского языка как одного из славянских языков, который дважды был призером на известных парижских конкурсах рядом с итальянским, французьким, фарси и грузинським в 30-х годах ХХ ст., сравниваются отдельные лексемы с польським, российским и чешским языками, совершeнство украинского языка при передаче сложных немецких гласних -е- (мебель), -е- (амёба, Шрёдер), -э- (экономика).

Ключевые слова: престижность, конкурсы, специалисты украинского языка, Крюкова, Стратиенко, Мазур, Манько, правописание русcких предлогов, старинность украинского языка, Грушевский, Ламанский, Фасмер, Шахматов, Рыльский, Билоус.

About Prestige of Ukrainian Language

In the article author examined laconism and beauty of Ukrainian language as one of the Slavic languages which twice was a winner along with Italian, France, Farsi and Georgian in famous language competitions in Paris in the 30’s of the XX century. Author compared some Ukrainian lexemes with Polish, Russian and Czech languages and emphasized perfection of the Ukrainian language in reproduction of difficult German consonants o, a, eu.

Key words: prestige, competitions, Ukrainian language specialist, Kryukova, Stratiyenko, Mazur, spelling of prepositions, Man’ko, Hrushevskyi, Lamanskyi, Fasmer, Shakhmatov, Rylskyi, Bilous.

читати далі »

Чолану Людмила - Право на брехню?

Обучение на украинском языке в Молдавии: право на выбор В истории внедрения украинского языка в школьное обучение в Молдове немало загадок. Крайнюю озабоченность этим вопросом еще в начале 90-х годов проявлял г-н Мэткаш, инициатор закрытия десятков школ с русским языком обучения. Его негласный девиз был примерно таким: «Учитесь на любом языке, только не на русском!» Усилиями другого скандально известного министра в некоторых школах обучение действительно перевели с русского языка на украинский. Удалось ли тем самым удовлетворить этнокультурные потребности украинцев Молдавии? Большинство из них, удрученные раздающимися на каждом шагу требованиями знания государственного языка, на вопрос, следует ли в школе изучать украинский язык, дают положительный ответ...

читати далі »

Гоян Ярема - «Веселка» живе Україною

Звертаюся до вас, любі читачі, з тієї п'яді української землі, яку огортаємо особливою любов'ю, бо тут стоїть наш рідний дім – добре знане в Україні і в світі Державне видавництво дитячої літератури "Веселка", якому від роду наближається сімдесятий рік. Земля ця жива і додає нам сил, бо в ній – корінь нашого життя, бо Україна – усім нам мати і для України, її народу, дітей ми в затяжній кризі українського книговидання стараємось працювати так, як мати вчила...

читати далі »

Кононенко Петро - «Свою Україну любіть!»

24 січня 1992 року в.о. міністра вищої і середньої спеціальної освіти України Леонід Олексійович Каніщенко, зважаючи на ухвалу Вченої ради Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка та подання оргкомітету представників понад 20 вищих навчальних закладів м.Києва, підписав наказ про створення Інституту українознавства. Директором було призначено ініціатора створення нової структури – декана філологічного факультету КДУ, професора Кононенка Петра Петровича. Складався Інститут із шести відділів/кафедр, у структурі яких було 134 штатні одиниці, та створеного за ініціативою П.П.Кононенка Українського національного гуманітарного ліцею...

читати далі »

Архів
Новини
Увага! Щоби дізнатися, які статті з'являться наступного тижня, натисни тут.
Опитування
Як Ви оцінюєте наш сайт?



LiveInternet